ПРИТИШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРИТИ́ШУВАТИ

Робити тихішим, не дуже чутним; приглушувати. Приклади

Лиш він, мій приятель єдиний, мене Все слуха, – ніколи на сміх не здійме, – Він поглядом своїм у поривах болю Притишує плач мій. (І. Франко)
Христя навіть дихання притишила, слухаючи Артемову розповідь. (А. Головко)
Потім заговорив [комісар], злегка притишивши голос. Від того розмова набирала більш інтимного, теплого характеру. (Іван Ле і О. Левада)

Робити повільнішим; уповільнювати. Приклади

Я йду з Тимофієм. Він притишує кроки, бо би інакше хіба бігти за ним довелося. (Г. Хоткевич)
Стояв перед дворецьким Василь, ледве дух переводив, притискав руки до грудей, наче хотів притишити шалений перебій серця. (Н. Рибак)
І видно: – на високій височині аероплан щось думає. Притишивши розгін, він зосереджено пливе, поволі круга завертає. (П. Тичина)
Кукса притишив кобилу, пильно подивився на затриманих. (В. Кучер)

перен., рідко. Стримувати, заспокоювати, вгамовувати кого-небудь. Приклади

Треба притишити себе. (Сл. Б. Грінченка)
Старий і Ключника, охочого до чвар, Умів притишувать. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
Гаврило тільки усміхнувся на ту забаву, а молодші брати набрали повні груди лугового повітря і так тюгукнули, що аж луна покотилася понад тихими плесами. – Хватить [досить], а то люди сміятимуться, – притишував братів Гаврило. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.