ПРИТАМОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ПРИТАМО́ВУВАТИ

Послаблювати, стримувати що-небудь, не даючи йому можливості виявитися на повну силу. Приклади

Командир похитав головою, стиснув зуби і нахмурив брови. Він схопився за праву ногу, притамовуючи стогін. (О. Копиленко)
Тимко хилить стрижену голову, притамовує віддих у грудях. (Григорій Тютюнник)
[Степан:] Еге, старувата. А собою, кажеш, гарна? [Ів.Товстоліс (замішаний, намагаючись притамувати балакучість братів):] Так, так, подивимось, подумаємо, ходім. (І. Кочерга)
Під високою двоповерховою альтанкою, схожою на китайську вежу, вона сіла притамувати биття серця й закурити. (Ю. Смолич)

Стримуючись, переборювати або приховувати на деякий час вияв якого-небудь почуття. Приклади

Притамовуючи в собі вороже почуття, він мовчазно відходив від машини. (Г. Коцюба)
– Підемо до нас. Я навіть можу тобі дати назовсім ту забаву, – продовжував Василько, притамовуючи свій гонор. (А. Турчинська)
Спробував він збільшувати ці толоки, та нічого не вийшло. Підсусідки загрозили пустити його хутір димом. Довелося притамувати лють і скоритися. (З. Тулуб)

Зменшувати гостроту якого-небудь відчуття; робити щось не таким відчутним. Приклади

Навіть солоний подих моря не міг притамувати жару. (З. Тулуб)
Здавалося, що .. карусель і святковий настрій притамують незгоду і все обійдеться тихо-мирно. (М. Чабанівський)
– Я казав матері, най мені не несе [їсти]. Маю окраєць, сала трохи взяв, голод притамую, вдома пообідаю. Небагато залишилося виорати і заборонувати. (М. Томчаній)
Цілу ніч кричала дитина .. От чому хитає головою Гаріфулін, наче хоче притамувати власний біль. (О. Донченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.