ПРИСПІВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИСПІ́ВУВАТИ

тільки недок. Співом, піснею супроводжувати якусь дію. Приклади
  • Приспівує старий, косить, кладе горами покоси. (Т. Шевченко)
  • Олександра, приспівуючи та пританцьовуючи, побігла до своєї торбини й сіла полуднувати з сапальницями. (М. Коцюбинський)
  • Коло скрині поралася Мар'яна: перекладала щось, .. роздивлялась до світла й тихо приспівувала. (С. Васильченко)
  • Взявшись за руки, дівчата закружляли навкруг старого, приспівуючи: “А ви жито Сіяли, сіяли. А ми жито Жали, жали”. (А. Хижняк)
що. Співати тихо, напівголосно; наспівувати. Приклади
  • В кімнаті на лежанці сиділа стара, гойдала унука, посадивши в колисці, та приспівувала дитячих пісень. (І. Нечуй-Левицький)
  • * Образно. Хмелина пісеньку таку Приспівує дубку: “Здоров, козаченьку-дубочку”. (Л. Глібов)
тільки недок. Співати, наспівувати під музику, танок або вторувати кому-небудь співом. Приклади
  • Кобзар грає й приспівує. (Т. Шевченко)
  • Бородавкін теж любив співати, але мав дуже різкий голос. Він почав приспівувать .. і задерчав, як та струна, якою кушнірі [кушніри] б'ють вовну. (І. Нечуй-Левицький)
  • Поміж гостями захоплений сміх. Дехто приспівує, дехто плеще в долоні у такт танкові. (С. Васильченко)
  • Вона впізнала Семенів голос. Він приспівував собі до танцю. (Л. Смілянський)
тільки недок., рідко. Співати час від часу. Приклади
  • Вже й синичка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни. (О. Копиленко)
що, перен., рідко. Говорити що-небудь, перев. приємне для слухача. Приклади
  • – Тут і видно, – відозвався [відізвався] він, – хто верх веде дома! Бабське панування! .. Встидайся, старий! У твоїй молодості приспівував ти інакше. (О. Кобилянська)
що, заст. Утрачати що-небудь через спів. Приклади
  • Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівала. (П. Чубинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.