ПРИСКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

чим і без дод. Розсипати, розкидати щось дрібними шматочками, частинками. Приклади

Огонь жваво захоплював полінця, гудів і прискав малими вугликами. (Н. Кобринська)
Аж ось, здається, наче хтось приснув! З-за гори скакнула невеличка іскорка серед рожевого сяйва й довгою промінястою стрілою перетяла увесь степ. (Панас Мирний)
Я дуже боявся тих іскор, та проте страх любив дивитися, як вони, мов рій огнистих чмелів, вилітали з-під батькового молота і прискали на всі боки. (І. Франко)
Кроква з тряскотом рушиться, іскри стовпом прискають геть угору, стеля провалюється, і вся хата обертається в кострище. (Леся Українка)
Вона стала гострити його [свердло] на наждачному верстаті. Приснули струмком зірочки іскор. (О. Донченко)
* Образно. Вона була страшенно зворушена, і її круглі очі прискали раз по раз іскрами. (О. Кобилянська)
Зустрілись поглядами – і спершу ноги в Меланки дрібно дрібно затремтіли, далі ж раптово задерев'яніли. Бо прискали з його очей лукаві іскорки, але якісь наче приховані, обережні. (Є. Гуцало)

чим і без дод. Розсипати, розкидати бризки рідини; бризкати. Приклади

В тім місці шаліла тепер люта хвиля, розбиваючись о зубці скали і прискаючи далеко срібною піною. (І. Франко)
Удар був настільки сильний, що кров приснула з тіла просто світлійшому в очі. (Б. Лепкий)
Старий сердився. Він говорив скоро та прискав слиною, наче сукно мочив. (М. Коцюбинський)
Насті здається, що не дерева стоять навкруги і ронять у повітрі вогняно-малинові пелюстки, а прискають у небо водограї крові, яка незабаром проллється в поході. (З. Тулуб)
Дзвінко прискає і дзюрчить запашне запінене молоко у дерев'яні та алюмінієві цеберка... (Ю. Смолич)
* Образно. Анюта помітила, як приснув вишневий сік на Сашині щоки. (О. Донченко)

чим. Оббризкувати дрібними краплями якоїсь рідини кого-, що-небудь. Приклади

Тут бачив хлопець .. як возниці [візниці] борються або прискають водою й лякають дівчат. (Марко Вовчок)
Тим часом дід Оникій нарвав пучок зілля, вмочив у відро, бризкав на бджоли, прискав водою з рота й заганяв до улика. (І. Нечуй-Левицький)
[Текля:] Вже мати що не робила: і свяченою водою мене прискала і переполох виливала. (М. Кропивницький)

перен. Дуже сердитися, гніватися, не стримуючи себе; спалахувати гнівом. Приклади

Ротмістр усе ще стрибав і прискав перед Веригою, обсипаючи його лайкою. (П. Панч)
Соломія прискала, злилася, не знати на що би наважилася, так Саливон, добре знаючи жінчину вдачу, .. грізно напустився на неї, щоб прикусила язика. (К. Гордієнко)
– Коли було часом дуже розсердиться [начальник], то присне ніби приском, наче його хтось кинув на гарячу сковороду. (І. Нечуй-Левицький)

Переривчасто випускати повітря через рот; пирхати. Приклади

Микола вхопив кварту й пожбурив нею на шинкаря. Горілка потекла йому по лиці й по бороді. Шинкар прискав, як кіт, понюхавши перцю. (І. Нечуй-Левицький)
Захлинувся [біс], чхнув і приснув, Тричі закрутився. (П. Гулак-Артемовський)
Біля ґанку прискали осідлані коні. (З. Тулуб)
Коні парували, прискаючи ніздрями. Колеса вже не грузли в піску. (Іван Ле)
Хтось із наших прискає в кутку зо сміху. (Ю. Збанацький)
Петро Олександрович, як завжди, намагався бути стриманим. Однак .. не довго міг витримати. Прискав з реготу, виймав з кишені фуляр, акуратно розгортав і витирав сльози з очей. (О. Полторацький)
Дехто з молоді приснув, затуляючись долонею. (Леся Українка)

тільки док. Швидко і спритно вистрибнути, вибігти звідки-небудь. Приклади

Аж сеє бісеня Як хоче скочить, то аж в землю присідає Та й присне разом відтіля! (Є. Гребінка)
Ну, я й пущу тебе [зайцю]: так як стріла, Приснеш ти з рук моїх прудко на волю. (Я. Щоголів)
– Хто там? – питаю так сердито, що миші нагорi, чую, так i приснули в усi боки. (Григорій Тютюнник)
Діти приснули по городі врізнобіч, ніби горох. (Є. Гуцало)

ПРИ́СКАТИ