ПРИРУЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРИРУЧА́ТИ

Робити ручним, свійським. Приклади

Ніхто б інший не знайшов шляху до пташиного серця, а Свиридон приручив чорногуза цілком. (Ю. Яновський)
Індійського слона можна легко приручити і використовувати на важких роботах. (з навч. літ.)
Гайсину не вперше доводилося мати справу з дівчатами, і він уже знав, як треба з ними поводитися, щоб якнайскорше приручити. (П. Панч)

розм. Те саме, що доруча́ти. Приклади

Він часом посилав її доглядати сапальниць на буряках або приручав одвезти полудень косарям, що Раїса робила охоче. (М. Коцюбинський)
Гроші приручили [товариші] Зінькові одвезти в город та й положити в касу. (Б. Грінченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.