ПРИРОДЖЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРИРО́ДЖЕНИЙ
Властивий від народження; вроджений, успадкований.
Приклади
- Захворювання серця бувають природжені і набуті. (з наук. літ.)
- Онися примітила, що чогось втратила природжену сміливість. (І. Нечуй-Левицький)
- По всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе. Він умів чарувати, мав природжений гумор, знав смаки глядачів. (Ю. Яновський)
- Військова виправка [начштабу], здавалося, була природженою. (Яків Баш)
Який від народження має нахил, здібності до чого-небудь; природний.
Приклади
- [Вольдемар:] Я творча натура, щоб ти знав. Я, можна сказать, природжений танцюрист. (З. Мороз)
- Запевняли [матроси] його наперебій: – Ти ж природжений кок! (Д. Ткач)
- Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині з вигнутими ногами природженого вершника. (О. Гончар)
рідко.
Який належить кому-небудь з давніх-давен; споконвічний.
Приклади
- – Не вільно русинові жити на природженій, споконвічній землі своїй, у руському місті Львові. (З. Тулуб)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.