ПРИПАЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИПА́ЛЮВАТИ

Пошкоджувати вогнем або високою температурою поверхню чи краї чого-небудь; обпалювати злегка. Приклади
  • Він підсунув до себе лампу, що нею аж припалив на лобі чуб, і в кімнаті запахло смаленим. (С. Чорнобривець)
  • Вогонь припалив здухвину найменшому вовчукові. (П. Загребельний)
  • * У порівн. – Він [комар] як вколе, він як вжалить, То немов огнем припалить! (Л. Первомайський)
Спричинювати засмагу, почервоніння шкіри (про сонце, вітер). Приклади
  • Волосся сонце припалило.
  • Жнива незабаром, – говорять йому ніби ненавмисні погляди людей, звернені до сонця, до безхмарного неба, погляди, пройняті хазяйською турботою: коли б не припалило. (С. Журахович)
Прикладаючи що-небудь до вогню або жару, змушувати загорітися. Приклади
  • Він скручує цигарку, припалює її з дядьківської люльки. (А. Шиян)
  • Бійці нахилялися над вогнем, щоб припалити цигарку, й знову з тим же суворим виглядом відкидалися на пеньки. (П. Панч)
  • Він підсів до вогнища, мовчки взяв жарину, припалив погаслу люльку. (Д. Ткач)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.