ПРИМОВКА — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРИ́МО́ВКА
Жартівливий, перев. римований вислів, який уставляють у розмову відповідно до ситуації або у відповідний текст.
Приклади
- Рубець розказував нешвидко, з примовками, з приказками, як завжди розказують повітові полупанки. (Панас Мирний)
- Він ще й досі ходив виструнчений, весь час сипав військовими примовками. (Ю. Збанацький)
- Згадала примовку: іди, ринде, деінде: там тебе люде не знатимуть і риндою не зватимуть... (Ганна Барвінок)
- Треба з сією примовкою оббігти голому уночі грядки. (Номис)
- Йому пригадалася одна весела примовка, яку він знав ще в дитинстві, і став повторювати її в такт помахам коси...: Косарики плужки кують, Косарики плужки кують... (Григорій Тютюнник)
- Наші голови він [капітан] постійно будив мислями. “Думайте, матроси, думайте!” – це була його улюблена примовка. (І. Волошин)
- – Ать, бись мі, лайдак, – тепер уже на себе вилаявся Семен примовкою Заруцького. (Іван Ле)
- Замолоду працював Мирон Рубчак на залізниці, керуючись своєю улюбленою примовкою: “Як усі, так і я”. (С. Журахович)
- – Чоловік шукає, де ліпше, а риба – де глибше? – Ні, ця примовка тут непридатна. (В. Собко)
- – Скопай мілко, посій рідко, то вродить дідько. Чи не так, жінко добра? – Цю примовку і я знаю. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.