ПРИМАНЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИМА́НЮВАТИ

Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь приманку. Приклади
  • Було дітей до себе прикликає [Павло], пташок приманює – тішиться, як до його біжать, як линуть... (Марко Вовчок)
  • Я його [кота] вже й м'ясом приманював – нічого не допомогло. (Ю. Збанацький)
  • – Ти навіщо мою рибу приманюєш? – спитав хлопець. (О. Донченко)
  • Франка шелестом зерна у фартусі приманила довірливого Дончака [жеребця]. (С. Чорнобривець)
Підкликати кого-небудь до себе. Приклади
  • Баштанник перед цим розказав мені казку про відьму, котра ловко підробляла голоси під голоси матерів та батьків, і таким робом приманювала до себе дітей і висмоктувала з них кров. (з наук. літ.)
  • [Риндичка:] Так ото чую, щось няка на мого Рябка: “Ня, цю-цю! Ня!..” Слухаю, аж то вона приманила його до себе. (М. Кропивницький)
  • Прийшов під монастирську браму, – виглядаю, викликаю – приманив до себе худенького, бліденького, старенького служку. (Марко Вовчок)
  • Оборав [Стадницький] своїми плугами “пустівські поля”, з яких селянство повтікало від шляхти, й почав приманювати на них посполитих і підсусідків дрібною даниною – двадцять злотих чиншу за рік. (М. Стельмах)
  • – Кого ти привів в наш садок? Чи царівну, чи князівну, чи, може, приманив якусь русалку? – питала цариця в сина. (І. Нечуй-Левицький)
  • * Образно. – Ні, це ти, моє золото, приманила долю до нашої хати! Поки я сам жив, поти бідував. (І. Нечуй-Левицький)
перев. недок. Привертати увагу, притягати до себе своєю красою, принадністю. Приклади
  • – Кращі, може, є від тебе, – Одмовля чийсь голосок, – І приманюють до себе Гарні очі і роток. (Л. Глібов)
  • Ниви з конюшиною простиралися ген-ген, приманювали кождого до себе. (О. Кобилянська)
  • Під широко розложеними галузями сосни цвіли розкиненими громадами сині та білі фіалки, а солодкий їх запах приманював здалека. (Н. Кобринська)
  • Макові цвіти безмежні, одначе приманюють, оп'яняють метеликів юрбу шумливу... (Уляна Кравченко)
  • Хіба знав він, .. що йому самому доведеться копати не одну могилу для своїх бойових товаришів і ховати їх навіть без салюту, щоб не приманити ворога, який шниряє поблизу? (Григорій Тютюнник)
  • Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого. (Л. Глібов)
  • Чи тебе так вчарували її чорні брови, чи тебе так приманили воли та корови?! (Уляна Кравченко)
  • Ані люде, ані їх чини не приманюють мене. (В. Стефаник)
розм. Певними заходами викликати в кого-небудь почуття кохання, зваблювати. Приклади
  • – Де ж я того чоловічого духу дістану? – журиться вдова. – Вдівець не трапляється, а жонатого приманювати Бог не велить. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.