ПРИЛИПАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПРИЛИПА́ТИ

Приставати до чого-небудь липкого; приклеюватися. Приклади

Час від часу Василь підводив голову від тарілки і стежив за мухою. Чим більше намагалась вона відірватися, тим сильніше прилипала до паперу. (М. Томчаній)
Мед розлився по долівці; Опанас почав збирати черепки й босими ногами загрібати землю, щоб не було видно, та прилип, як муха. (Грицько Григоренко)
* Образно. – Ну, не всім же і в Київ, – знизав Павло плечима. – Треба ж комусь і тут, засукавши рукава. – Ох, трудівник! – засміявсь Чумак. – І кого ти морочиш! Чи я не знаю. До дівочої спідниці прилип. (А. Головко)
Іти було важко, бо відтала земля прилипала до чобіт. (А. Шиян)
Тепер ото і ящірку поров ним [ножем]; слизький жир лиснів на кінці, щось жовтогаряче прилипло до щербини. (Панас Мирний)
Сорочка була на нім [ньому] зовсім мокра і прилипала до тіла. (І. Франко)
Прибіг захеканий Марко, шапка на потилиці, рижий чуб прилип до лоба. (Григорій Тютюнник)
Жовтуватий клаптик паперу так прилип до стінки конверта, що довелося дмухнути на його краєчок, щоб нарешті видобути його. (Ірина Вільде)
– Я, панночко, пір'ячко зняла, на кунтуші було прилипло. (Г. Квітка-Основ'яненко)

перен., розм. Щільно притулятися до чого-небудь. Приклади

Ми перебігаємо вулицю, прилипаємо до тину, затамувавши дух. (П. Панч)
Коли сутеніло, од вигону підкрадалась вона до крайнього гамазею й прилипала спиною до сірої стіни – в сірій хустці суконній домотканій, у сірій юпці. (А. Головко)
Вона взяла Максима за руку і гаряче прилипла устами до його уст. (І. Франко)
Марфа .. поправила її [ковдру] за спинкою дівчинки, що прилипла до материного теплого боку. (А. Хорунжий)
Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжне обличчя. (О. Кобилянська)
Молода вродлива жінка впала йому на груди, прилипла, мов той вербовий листочок до дубової кладки. (Григорій Тютюнник)

перен., розм. Виявляючи симпатію, приязнь, бути біля кого-небудь невідступно. Приклади

Лука Чуплак, що підійшов до гурту, побачивши Хомашиного парубка, .. прилип до нього, як реп'ях до кожуха. (С. Чорнобривець)
Дівчина тим часом підійшла до полу, взяла на руки Надійку .. Дитина одразу, навіть і не опираючись, як то буває чужим, прилипла до неї. Так, на руках у тієї дівчини, Надійка й повечеряла, і заснула. (В. Козаченко)
Дедалі їй ставало все тяжче одірвати мене од книжок. Скільки не зачіпала вона – я був німий і глухий, а коли прилипала вже дуже гаряче, я починав гомоніти на весь сад. (С. Васильченко)
[Рейдл:] Дякую за інтерв'ю, містер Терешко. [Терешко:] Аж упрів від цього інтерву. Прилип, як шевська смола до чобота. (М. Зарудний)
– Ти, бачиться, щось пильненько прилипала до пана Халявського? – Цур йому! І не згадуй за нього .. Умру, коли через тиждень не піду за пана сотника! (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Пріська:] Хіба ви на те начальство, щоб прилипать до чужих жінок? (М. Кропивницький)
– Гей, брате Богдане Чорногоре! – гукне знову старший. – Знаєш, що я тобі скажу? – І вже! .. Путнього не скажеш, прилипнувши до баби. (П. Куліш)
– Так-то, Йване! Не засиджуйся коло матері та липни більш до нас, то, може, до кого й прилипнеш.., – сказала Мар'я. (І. Нечуй-Левицький)

перен., розм. Залишатися на місці непорушно. Приклади

Встає [Хома] високий, лютий і йде в пшеницю, як в воду, а Андрій прилип до землі, неначе торішній зогнилий листок. (М. Коцюбинський)
Обірветься камінчик униз – замре опришок. Посиплеться земля з-під ніг – прилипне на місці. (Г. Хоткевич)
– Роботу кидати серед білого дня? – Та я тебе так кину, що ти й прилипнеш отут. (В. Кучер)
Відтоді, як ешелон рушив з перону, біля одного з вікон прилип худорлявий пасажир. Він, здавалося, не чув гамірливих розмов. (Ю. Збанацький)
– Зайняти місця! За гармати хутчій! .. Прилипли наводчики до панорами. (І. Нехода)
Так прилип [дідусь] до свого моря, що навіть не мав часу приїхати на станцію нас зустріти. (Ю. Збанацький)
Хлопець прилип до книжки.

перен., розм. Закріплюватися за ким-небудь (про якусь несхвальну думку, прізвисько і т. ін.). Приклади

– Купа... – Замовчи! – гарикнув пан обозний, добре знаючи, яку силу має вимовлене при народі слово, ущипливе українське слово, котре прилипає до людини на віки вічні. (О. Ільченко)
Патер Гаудентій мав серед решти братії славу Якима-просторіки .. Почалась вона і прилипла до нього головно із-за преславного “місіонерського походу сам на сам” до Люблінської губернії для католицької пропаганди серед тамошніх уніатів. (І. Франко)
Брехня, казала колись мати, не прилипне. (Ю. Збанацький)
– Сонечко з'явилося! .. – весело вигукнув старий майстер, який перший на заводі назвав цим ім'ям Раїсу. З його легкої руки і прилипло оце прізвисько до дівчини. (П. Кочура)
Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість у розмові й повага до панів. (І. Нечуй-Левицький)

перен., розм. Виявлятися у кого-небудь (про інфекційну хворобу); приставати.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

прилипала

Про того, хто влаштовується де-небудь заради отримання особистої вигоди.

Про чоловіка, що виявляє настирливу увагу до жінки.

Рід риб, що присмоктуються до тіла акули і живляться рештками її здобичі.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.