ПРИКІНЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИКІ́НЧУВАТИ

Позбавляти життя; убивати, добивати. Приклади
  • – А як же думаєш розправитися з паном? – Як доведеться! Зможу – в лісі обухом прикінчу, а ні – руками задушу. (М. Стельмах)
  • Вершомет спритним ударом одразу прикінчив песця. (М. Трублаїні)
  • * Образно. Апологетика прикінчує мистецтво. (П. Загребельний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.