ПРИКМЕТУ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Те, що характеризує кого-, що-небудь, відмітна ознака когось, чогось; особливість. Приклади

Всі згоджувалися, що тільки хвіст становить безперечну прикмету відьми і лиш присутність або відсутність його у Параскіци може покласти якийсь кінець справі. (М. Коцюбинський)
Маг Гаумата мав одну прикмету, за якою його неважко було впізнати. За якусь провину свого часу Кір наказав відрізати йому вуха. (з наук.-попул. літ.)
Урядові інстанції в зашифрованій телеграмі інформували комісара про можливий маршрут її подорожі, називали її прикмети і в категоричній формі зобов'язували знешкодити державного злочинця. (Ю. Бедзик)
Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові: хитрість і блискавичність орієнтації в будь-якій ситуації. (Ірина Вільде)
Дзеркало мало якусь чарівну прикмету залишати його в переконанні про деяку подібність між ним і Наполеоном. (Остап Вишня)

Те, що свідчить про що-небудь; зовнішній вияв, ознака чогось. Приклади

– Дивіться по прикметах, чи не згадається чого? (Ганна Барвінок)
На голові в неї подекуди біліли ніби срібні нитки, і вона завсігди дуже намащувала над чолом коси помадою, щоб затаїти ті перші прикмети доходжалих літ. (І. Нечуй-Левицький)
Листа Вашого нарешті дістав. Він був у дорозі 8 день, 4 з них у Києві, і дійшов до мене з ясними прикметами перлюстрації. Кому це цікаво знати, які у Вас літературні плани та як стоїть здоров'я – не відаю. (М. Коцюбинський)
Під полудень на горизонті знялась курява. За всіма прикметами сюди йшло військо. (Я. Качура)
[Золотницький:] Поїдь у Січ, убий там його, привези мені певні прикмети, тоді я тобі ще не один такий капшук дам. (Б. Грінченко)

Основа передбачення чого-небудь. Приклади

Прикмети були погані. Становий, здається, незадоволений був з того, що взяв, і хоч запевняв, що не допустить погрому, але йому вірили мало. (М. Коцюбинський)
“На ранній ріллі – пшениця, а на пізній – метлиця”, повчав досвід поколінь, відбитий у прикметах і приказках. (З. Тулуб)
Навколо місяця лисячим хутром тремтить неширокий круг – на дощ показує. То чому ж тоді на погоду сюрчить цвіркун? Від прикмет, які він щоденно чує од старших, Левко переходить до солодких дитячих мрій. (М. Стельмах)
Іноді можна завбачати зміну погоди на найближчий час по деяких місцевих прикметах і ознаках. (з навч. літ.)
[Ганна (з короваєм в руках):] Це вже, кумо, прикмета: як коровай росте, то так і талан молодих ростиме! (М. Кропивницький)
За народними прикметами для людини, якій перейшли дорогу з повними відрами, це було щасливою ознакою. (з наук. літ.)
Кажуть, високосний рік – нещастя... Я не вірю у прикмети ці! (І. Нехода)

розм. Предмет, зображення, мітка, які вказують на що-небудь; знак. Приклади

На те літо Криницю святили, На самого Маковія, І дуб посадили На прикмету проїзжачим [проїжджим]. (Т. Шевченко)
На всьому, було, прикмети покладає [невістка]. Сама не дасть, ще й доглядається, щоб і я не взяла. (Ганна Барвінок)
Погано він учинив, що не зробив ніякої прикмети на тому місці, де вода тече, а тепер як його поночі знайдеш? (Б. Грінченко)

ПРИКМЕ́ТА