ПРИЙМА — ТЛУМАЧЕННЯ

прийма

П'ята з шести великих струн у бандурі.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ПРИЙМА́ТИ

Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось або звідкись кого-, що-небудь. Приклади
  • Хапко зараз витяга карбованця. Охрім, приймаючи, вмент уласкавився. (Марко Вовчок)
  • Мусив ловити [Алі] мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок. (М. Коцюбинський)
  • Дід прийняв листа гордо й незалежно, наче грамоту найкращому ударникові. (О. Донченко)
  • Юрко .. прийняв м'яча і сильно вдаривши, послав у небо чудову свічку. (В. Кучер)
  • Прийняти м'яча на голову.
Погоджуватися взяти собі що-небудь запропоноване. Приклади
  • Наум, узявши хліб, поцілував і, положивши на стіл край свого хліба, каже: – Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Пан моторошно здригнувся й поліз рукою до гаманця, але одразу ж передумав: чи прийме сьогодні старчиха гроші від нього. (М. Стельмах)
  • Іванець там [у наметі] од князя царські дари приймає. (П. Куліш)
  • – Так се вже не чиє, як моє діло, глядіти дуже пильно, щоб він [зять] був хазяїн добрий, щоб хоть би вже не розтратив.., що від нас прийме. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Погоджуватися з чим-небудь. Приклади
  • [Голос покликача:] Руфін заздалегідь приймає вирок – і просить виконать його скоріше. (Леся Українка)
  • – Рябов, пиши охоронну грамоту й наказ про прийняття розсадника на державне постачання. – Ну, що ж, приймаю, – Мічурін підвівся з стільця. (О. Довженко)
  • І признатись належить, Що таки в світі існують тіла, неподільні на частки І якнайменші на розмір. І далі, цю думку прийнявши, Треба додати, що вічні вони, і тверді, і суцільні. (М. Зеров)
  • Все те, з чим раніш годився лише розум, але не приймала ослаблена воля, не пускали до серця егоїстичні побудки – все те з непереможною силою встало перед мене і прикликало сумління до відповіді. (М. Коцюбинський)
  • Прийшлось мовчки прийняти такий зворот розмови. (Леся Українка)
  • – П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове! .. – Приймаючи цей тост, – обзивається третій, – додам кілька слів. (М. Коцюбинський)
  • – Зажди, Устиме, ще не таке буде. Ось приймемо на Зборах Маніфеста, щоб у нас влада Радянська була. (І. Цюпа)
  • – Я в святого духа віру Щирим серденьком прийняв. (Леся Українка)
Брати на свою відповідальність що-небудь для передавання, пересилання, зберігання і т. ін. (про спеціально призначену особу, працівника). Приклади
  • На подвір'ї стояв прикажчик і серед криків та зойку приймав матеріал. (М. Коцюбинський)
  • Обліковець Марина приймає від дівчат, що все по двоє підходять з великими корзинами, яблука. Відмічає у зошиті. (А. Головко)
  • – Накажи комусь прийняти від мене три сотні добірних баранів. (З. Тулуб)
  • Тисячі телеграм прийняла за свого життя Зінаїда Павлівна. (Л. Дмитерко)
  • Я написав листа до “Київської Старини” .. і прохав сповістити мене, чи приймають вони драматичні утвори [твори]. (Панас Мирний)
  • Звісно, цар .. папери його має прийняти. (М. Стельмах)
  • – Їздив же сьогодні до ігумені: взнавав, скільки пудів і по якій ціні буде приймати монастир небілений віск. (М. Стельмах)
  • – Придивляйся, хазяїне! Будеш роботу приймати! Тепер усе наше село таким буде... (О. Копиленко)
Знайомлячись із станом справ якого-небудь господарства, підприємства, установи і т. ін., брати на себе керівництво ним. Приклади
  • Треба було приймать економію. – Як будемо приймати? – Оберім трьох. Нехай хазяйнують. (М. Коцюбинський)
  • – Тоді хто ти такий і чого сюди прийшов? – Ферму приймати. Працювати тут буду. (Григорій Тютюнник)
  • – Приймеш команду розвідників, – змінив своє рішення полковник. (В. Козаченко)
  • Нещодавно [Гнат] прийняв бригаду, а порядок повернув як! (К. Гордієнко)
Виконувати якусь гігієнічну, лікувальну і т. ін. процедуру. Приклади
  • Почувся плескіт води: дівчина приймала душ. (Ю. Яновський)
  • Навіть узимку приймали малюки повітряні ванни. (з газ.)
  • Я вигадав, що заслаб .. Підняв тривогу, мусив приймати краплі од живота і зіпсував великодній сніданок. (М. Коцюбинський)
  • Олечка не хотіла нічого приймати, дивилася з докором своїми синіми очима, пручалася. Утрьох тримали її, з великим трудом вкинули в рот дві таблетки. (А. Хижняк)
  • Доктор Драгомирецький вирішив прийняти подвійну дозу вероналу, – щоб таки переспати часинку. (Ю. Смолич)
  • Не один наймит гіркий, .. почувши Кармелеву пісню, .. на другий день робивсь немов хворий, немов до своєї роботи й служби незгожий, не приймав хазяйської страви. (Марко Вовчок)
  • Не приймав коник його [хлопчика] трави. (Панас Мирний)
  • Хоч її [Одарки Пилипівни] слабе нутро охотніше від усякої іншої їжі приймало б тепер молоко, та воно було дороге і тому не про неї. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Наум, тільки сам живий та теплий, ще здужав підвести її до святого причастя... Маруся прийняла тайни Христові, як янгол Божий. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Терпіти, переживати що-небудь. Приклади
  • – Запорожець ради нас усяку нужду з Січі приймає, білої сорочки зроду не бачить: як же нам не любити, братці, добрих молодців? (П. Куліш)
  • Гірко мені приймати наругу від тих людей, що стільки раз я, було, з біди визволяю. (Ганна Барвінок)
  • Голод, холод, усяку біду і напасть він готовий прийняти для іншого. (Марко Вовчок)
  • Годі ж спільної розради, Що люд путами скула; Годі з нас тієї стради [страждання], Що країна прийняла! (П. Грабовський)
  • Я спочатку написав тільки ті глави, які могли бути надруковані, та й ті прийняли чимало змін. (Леся Українка)
  • Максим поштиво закивав: він завжди кивав поштиво на цю кумову згадку, бо сам за революцію ще ніякого каліцтва не прийняв. (Ю. Смолич)
у сполуч. зі сл. слово, рапорт і т. ін. Вислуховувати що-небудь. Приклади
  • [Паріс:] Слухай, сестро, як ти мене затримала для того, щоб я такі слова приймав від тебе, то я на те не згоден. (Леся Українка)
  • Жив [поет], писав; приймав хвали й образи; .. зате в житті ні разу Неправді не служив! (М. Рильський)
  • – Се веселі жарти, пане-сусідоньку, – та все жарти; а ви мені яке розумне слово прокиньте. – Вибачайте на розумнім – прийміть правдиве, сусідонько поважна! (Марко Вовчок)
  • В глибокому ярку .. розвідників зустрів полковник Горпищенко, прийняв короткий, але хвилюючий рапорт Прокопа Журби. (В. Кучер)
  • Чому так багато антен? Її запитання смішить Віталія. – Антена, мамо, одна, а то прийомні рамки! Чим більше їх, тим вона чистіше приймає. (О. Гончар)
Сприймаючи що-небудь, реагувати певним чином. Приклади
  • Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужно приймали все до нудоти знайоме. (М. Коцюбинський)
  • – Доброго здоров'я, пане. З приїздом! – почулися з-під похилених голів поодинокі голоси. – Ну, добре, добре. А що ж далі? – призро приймаючи те вітання, пита Колісник. (Панас Мирний)
  • Ми думали, що він [батько] прийме Чайченкове залицяння ласкаво, бо Чайченко і багатий, і молодий, і дочці любий. (Марко Вовчок)
  • – Що ж, хлопці, сіяти вже сьогодні не будемо, запрягайте – і на Троянівку. Цю звістку прийняли, як і належало, – весело. (Григорій Тютюнник)
  • Київ приймав церкву Софії дивуванням і захопленням. (П. Загребельний)
  • Ми виступали в металістів. Захоплено приймає зал. (Л. Дмитерко)
  • – Так, так, пора тобі вже вступити в світ... – промовив князь і замислився. Його теж непокоїла думка: як прийме світ його Sophie? (Леся Українка)
  • Як хочеш від людей шаноби, Любов і гнів бери у путь, А то лиш допотопні сноби Твою поезію приймуть. (М. Рильський)
  • [Джонс:] Так то йому образа? Отакої! Як трошки там людина пожартує... [Мак Гарді:] А він такий, що не приймає жартів. (Леся Українка)
  • Він знав: про що б не почав мову, все їй болітиме .. Втішати? Але, здається, вона не з тих, що приймають втішання. (О. Гончар)
  • Стара жінка .. зморщеною рукою гладить Микошу по голівці. Той відхиляється: не личить козакові приймати бабські пестощі! (О. Полторацький)
  • Добру науку приймай, Хоч її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, Хоч би й святий говорив. (І. Франко)
за кого – що, як. Розцінювати кого-, що-небудь певним чином; вважати за якогось, за щось. Приклади
  • Грубі вибрики о. Василя Раїса приймала за об'яв [вияв] енергії та непохитної волі. (М. Коцюбинський)
  • – Так от за кого ти мене приймаєш? За шкурника і пристосованця? (Д. Бедзик)
  • В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв. (Леся Українка)
  • Бригадир прийняв Любашине “здався він мені!” як згоди знак. (І. Волошин)
  • – Се й сліпий розглядить, що се патрет, а не живий чоловік... Хіба тут були такі дурні, що приймали його за живого? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Ти знаєш, – довірливо звернувся він до товариша, – я тебе спочатку був ледве не прийняв... за вуркагана. (О. Гончар)
Дозволяти кому-небудь увійти, впускати кудись. Приклади
  • – Люди йшли стільки, стомились, голодні, мужики їх не приймають в село... (М. Коцюбинський)
  • Оксен проводив засідання правління по-своєму. Він не обмежувався одними лише членами правління, а радо приймав усіх, хто бажав бути присутнім. (Григорій Тютюнник)
  • Знав [лакей], коли треба побурчати на пана, коли треба прийняти ту чи іншу людину, коли можна витягти дрібну асигнацію з панської кишені. (О. Полторацький)
  • – Чого тобі до секретаря? – сам себе здержуючи, пита чоловік. – Секретар таких, як ти, не приймає... (Панас Мирний)
  • Губернатор був уражений у самісіньке серце. Його, таємного радника, якого знав і приймав сам імператор, дворянина і губернатора краю, першу людину після військового генерал-губернатора, названо на “ти” – якимось нікчемним мужиком! – і висміяно... (Ю. Хорунжий)
  • Вона там жебрала цілий день, а вночі моя господиня приймала єї [її] на ніч до кухні. (В. Стефаник)
  • Не жити вже Демидові на білому світі, бо ж такий він синій та пухлий, і так нестерпно болять руки-ноги, й болить голова, й ніхто вже не прийме в хату переночувати. (О. Довженко)
  • – Сина привезла ось, – вона кивнула на безтарку, – підозра, що стовбняк... Лікарки нема, а без неї не приймають! (О. Гончар)
  • Після довгих переїздів на звощику Лазар опинився в тюрмі. Тут, незважаючи на пізню пору, його прийняв смотритель. (М. Коцюбинський)
  • Ні до кого вже не переходила [Явдоха] жити, а стала сама до себе приймати. (Панас Мирний)
  • – А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син – поганець? (Григорій Тютюнник)
  • Вона гнобила надію в серці: дасть же Бог – знайдеться добрий чоловік її дитині – приймемо зятя в хату. (Панас Мирний)
  • Явдоха прийняла з Борині бідного парубка Юхима і з ним загосподарювала. (С. Чорнобривець)
  • Басарабські пани з великою охотою приймали на свої землі українських втікачів, бо в їх було землі багацько, а людей мало. (І. Нечуй-Левицький)
Погоджуватися вважати кого-небудь своїм, допускати в своє товариство. Приклади
  • – Ти ж ходив усе услід за нею цими днями, чи ж вона не прийма тебе, чи гордує? – Вона якось втікає від мене. (Марко Вовчок)
  • Так же дітвора його не приймає. Зараз почнуть з його глузувати, щипати, а іноді поб'ють та й проженуть... (Панас Мирний)
  • Вимазав лисичат сметаною та й підпустив їх під кішку; кішка облизала сметану і прийняла лисичат. (з мемуарної літ.)
  • Піп прийняв з великою охотою в свою парафію нових людей, позаписував їх Посмітюхами і не взяв за те ні шага. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ось січ Сірка. Чи приймуть? Троє вершників по льоду сягнули Чортомлика. (Г. Колісник)
  • – Не будуть знати [хлопи] по-німецьки, не прийматимуть їх до вищих шкіл. (І. Франко)
  • Назнав хлопець другого маляра у сусідньому селі Тарасівці, що славився поміж людьми за дотепного чоловіка. Та маляр той не прийняв до себе Тараса. (Панас Мирний)
  • – Пішла я з дитиною на руках в сахарню, мене не приймають на роботу. (І. Нечуй-Левицький)
  • Прийшов [ангел] до одного господаря, проситься на службу, але той, бачучи [бачачи] його красну вроду, не хотів його приймити. (І. Франко)
  • Директор цукрового заводу, знаючи, які руки у котельника, поламавшись, таки прийняв його на завод. (М. Стельмах)
у сполуч. з присл. Зустрічати певним чином кого-небудь. Приклади
  • – То чому ж ти чоловіка не закличеш у хату? Добре гостей приймаєм! – .. виговорює Загнибідиха Христі. (Панас Мирний)
  • – Микола заждався, – і мати простерла нам руки старі, як можуть ласкаво приймати коханих дітей матері. (М. Упеник)
  • Гущу прийняли добре. Міцно і довго парубки трясли йому руку, якось по-новому дивились в очі. (М. Коцюбинський)
  • Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи. (Я. Гримайло)
  • – А я, – каже [кума], почула, догадалася, що се ви... Мабуть, втомилися .. А я сьогодні й не топила! Чим прийматиму? (Марко Вовчок)
  • Тітка прийняла хлопців пирогами і сметаною й пустила їх у город, тільки просила, аби гілля не ломили. (О. Маковей)
  • Увечері Горький приймав екскурсію народних учителів .. і я бачив таку тарантелу, яку вміють танцювати тільки 2 чоловіка на світі. (М. Коцюбинський)
  • Мічурін сидів під обважнілим від плодів деревом .. Він приймав у себе старого листоношу Федора Буренкіна, що навідав його з цілою юрбою внуків та внучок. (О. Довженко)
Набирати якогось вигляду, характеру. Приклади
  • Коли ж слава сього пана старости швидко по його вступленню на урядовання [урядування] почала приймати попросту страховинні розміри, постановив я уладити собі прогулку [прогулянку] в його повіт. (І. Франко)
  • Хоробливість його вдачі приймала часто несимпатичні форми дрібного егоїзму і навіть жорстокості. (Леся Українка)
  • І житла, і люди, що вічно риються в землі, прийняли, ввижалось Раїсі, колір землі. (М. Коцюбинський)
  • Вона, вигідніше сівши в невеличке кріселко і простягши свої маленькі ніжки, обуті в шовкові пантофлі, прийняла журливо-поважний вид. (Г. Хоткевич)
Уміщати в себе що-небудь, завантажуватися чимсь. Приклади
  • До їхнього товариства ввіходить новий член. Це відбувається вночі, на невеликій стоянці, коли пароплав приймає пошту на борт. (Ю. Яновський)
  • Могутньо гуготить мартен, приймаючи нові й нові “порції” заліза. (з газ.)
  • Земля так набралася води, що вже і в себе не приймала. (Панас Мирний)
  • Прекрасний Каспій, що в бурхливе лоно Приймає Терек бистрий, Та Куру, І Волгу повноводу. (М. Рильський)
  • * Образно. Жменяк нізащо в світі не дав би чепіги свого плуга в руки вбивці. З такої руки земля не прийме зерно, не дасть щедрого врожаю. (М. Томчаній)
  • Ваш Чернігів справді тепер забагатів, прийнявши до себе музей Тарновського. (Панас Мирний)
  • Через деякий час весь зоряний степовий ефір приймає схвильовані, ніжністю налиті слова: – Тій, яка мене чує!.. Тій, що найкраща в світі... Тоню! Слухай мене! (О. Гончар)
Давати дозвіл на прибуття, причалювання (про станцію, порт і т. ін.). Приклади
  • Кінокореспондент .. уперше крутив плівку в Іллічівську 1958 року в день народження порту, коли причал прийняв перше судно. (з газ.)
  • Вже через шість місяців перші судна прийняв Одеський порт. (з публіц. літ.)
  • Тут був готель “Царград”. Спинись, людино! Він Пушкіна, вигнанця і співця, Приймав колись. (М. Рильський)
  • * Образно. Ліси широко приймають у свої обійми парубка, але вони тільки похитуються, а не шумлять. (М. Стельмах)
  • Вони знали, що після того, як переправа прийме всіх, перейдуть по гулкому настилу й вони, і лише після того буде запалено бікфордів шнур. (О. Гончар)
  • Відчинилася кріпосна брама і прийняла сміляків, яких переслідували, прокинувшись, запорожці. (О. Довженко)
Забирати що-небудь звідкись. Приклади
  • Подаючи страви й приймаючи посуд, Малуша спочатку відчувала на собі гострий погляд княгині Ольги, розуміла, що вона слідкує за нею. (С. Скляренко)
  • [Любов (до Ореста):] Поставте, будь ласка, тут; сю рослину можна прийняти. (Леся Українка)
  • Тихо в хаті. Не шарудів сторінками Давид. Марія підійшла до нього – спить він. Прийняла з грудей книжку, поклала на стіл. (А. Головко)
  • Здається йому, що й Бозя глядить на його, хоче посваритись пальцем... він і прийме руку назад [від хліба]... (Панас Мирний)
  • Обережно .. прийняв ногу опришок... Камінь перевалився набік. (Г. Хоткевич)
Допомагати при народженні (дитини або маляти якої-небудь тварини). Приклади
  • – Він кум мені, я в нього дитя приймала... (Панас Мирний)
  • – Пийте на здоров'я, а новонародженого ми самі прийняли. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПРИ́ЙМИ

Життя в чужій родині. Приклади
  • * Образно. Як бачите, тут немає де вас посадити. Цей стіл “у приймах” – уся наша редакційна територія“. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.