ПРИЗВИЧАЮВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ

Починати сприймати що-небудь як звичне, ставитися до чогось, як до звичного. Приклади
  • Я обімлів: ця дитина вже призвичаювалася марити про смерть, вона бажала її, сподівалася, як єдиного свого заступника. (Л. Яновська)
  • [Килина:] Найкраще, коли людина призвичаюється не до розкошів і приймає без ремства те, що доля посилає. (М. Кропивницький)
  • [Мартин:] Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було “Мартин, дядьку Мартине”, а тепер – пан! .. Нічого, призвичаяться! (І. Карпенко-Карий)
  • Коли роздивишся довкола На безбережне море зла, До лжі призвичишся. (П. Грабовський)
  • – Я призвичаїлася до неї, бачу, що вона намислила добре, каже, круто треба з боярами галицькими поводитися. (А. Хижняк)
  • В ці роки призвичаїлися люди до несподіванок. (Іван Ле)
  • [Матушка гуменя:] Хай, коли хоче [молодиця], живе у нас, придивляється до наших звичаїв, призвичаюється до наших порядків. (Панас Мирний)
  • Після яскравого денного світла око не відразу призвичаїлось до зеленої сутіні. (О. Донченко)
Виробляти в собі яку-небудь звичку. Приклади
  • Пишалися [люди великого світу] поганим знанням власної мови, а дітей взагалі російської мови не вчили, щоб вони призвичаювалися навіть думати по-французьки чи по-англійськи. (О. Полторацький)
  • Він уже призвичаївсь завжди і в усьому коритися їй. (Є. Кротевич)
  • – Слухай мою команду! – вигукнув Марко, уже тут призвичаюючись до військового діла. (Григорій Тютюнник)
  • Богатир відважний на ім'я Михайлик до того призвичаївся був безпомильно із башти високої пускати стрілу у ворога, що завше попадав їм у миску. (П. Тичина)
  • За ці кілька днів тертя між бойовими частинами Захар призвичаївся уточняти обстановку. (Іван Ле)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.