ПРИДЕРЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРИДЕ́РЖУВАТИ
Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати.
Приклади
- Титар .. підійняв вгору здоровий полив'яний червоний жбан сити, придержуючи зверху рукою хліб, котрим був накритий жбан. (І. Нечуй-Левицький)
- Яків над діркою в горищі розв'язав клунок і, придержуючи за один край, кинув униз шмат ситцю. (А. Головко)
- Він, задиханий, зморений, потомлений, помучений, пригорнувши її, не зміг довгенько придержати у своїх .. руках. (Марко Вовчок)
- Завадка схопив її за руку і, незважаючи на її протести, придержав у своїй долоні. (Ірина Вільде)
- Христя повернулася і знову пішла шляхом на Мар'янівку все тихше та тихше, мов її що зупиняло або хто придержував, не пускав. (Панас Мирний)
- Вона стала, придержала Славка. (Л. Мартович)
- Оглянулись рибалки, а їх наздоганяє урядник, порівнявся, придержав коня. (М. Стельмах)
- Товариш мій зігнувся-зігнувся, та йде так помаленьку, – ногу тягне. Я теж придержую ходу. (А. Тесленко)
- “Глянь, серденько, які в неї коси!” – не втрималась і, придержуючи ходу, вголос скрикнула та, що просила пробачення. (Леся Українка)
- Одною рукою сльози втирає [Черевань], а другою Петра придержує, щоб не казав дальш, поки переплаче. (П. Куліш)
- Сипала [Домаха] словами, наче горохом, через те чоловік все її придержував, як молоду коняку за уздечку. (Грицько Григоренко)
- Сама молодь побачила, що не слід іти такою стежкою, і сама придержує. Бо хто найкраще мусить себе придержати, як не сам? (Панас Мирний)
перен.
Приховувати, приберігати на деякий час що-небудь.
Приклади
- Він на пасовищі не з'їдав їх [вареників], .. придержував до самого вечора, щоб хоч що-небудь принести меншим сестрам і братові. (М. Рудь)
- – Не треба кращого [посуду], придержіть оцей! – гаряче упрохувала Ганна. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.