ПРИГРІВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРИГРІВА́ТИ
Віддавати своє тепло кому-, чому-небудь.
Приклади
- Сонце підбилося вже височенько і пригрівало. (М. Коцюбинський)
- Дружним хором почали мурликати дев'ятеро котів – баба пестила й пригрівала їх у своєму ліжку. (Ю. Смолич)
- Повіє теплий вітерець, пригріє сонечко... (Г. Квітка-Основ'яненко)
- * Образно. Погляд твій, мов промінь ясний Сонця навесні, Так голубить, пригріває Серденько мені. (М. Вороний)
- І коли я впаду безсилий, Ніхто не спиниться йдучи, Хіба що вітер полудневий Крилом пригріє летючи. (О. Олесь)
- Край груби сідає [козак], Плечі свої козацькі пригріває. (з думи)
перен.
Піклуючись про кого-небудь, співчуваючи комусь, жаліти, оберігати, давати притулок і т. ін.
Приклади
- Василеві добре.., матерня ласка тілько його одного і пригріває. (Панас Мирний)
- А оцю сирітку – невже-таки ніхто не пригріє та не пригорне? (І. Франко)
- Яким же я виявився лопухом! .. Розманіжився, розтанув, от, мовляв, яке в мене добре серце: виплідка свого найлютішого ворога пригрів. (В. Речмедін)
- – Ляж, Вітальчику, та поспи, – з ласкою в голосі мовила Тоня, пригріваючи свого невдаху-морехода. (О. Гончар)
- [Марія:] Коли не бачать [козаки] раю, їм в пеклі гарно! Однак кого дівочий погляд з них пригріє і вогонь притушений роздує, той пекло своє зараз кине і в рай летить. (І. Карпенко-Карий)
- Дівоча вдача як лоза напровесні: пригрій її променем душі – і вона на все життя прихилиться до тебе і стане твоїм серцем чи тінню. (М. Стельмах)
- * Образно. Дехто казав, що його врятували... Я не можу цьому вірити. Його, певно, пригріла земля Варшави. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.