ПРИГАДУЄМО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що і без прям. дод., також у сполуч. зі сл. собі. Поновлювати в пам'яті події, обставини, образи і т. ін. минулого; згадувати. Приклади

– Слабий, слабий виноград... – пригадував собі Замфір циганові слова. (М. Коцюбинський)
Він захоплено повторював повні чарівної краси вірші Лермонтова, насолоджуючись їх музикою, і стискав кулаки, пригадуючи трагічний кінець поета. (З. Тулуб)
Пригадую: з фронту приїхав Солдат рядовий Пилип. (М. Рильський)
Не пригадаю й слова з тих наших довгих, запальних розмов. (Леся Українка)
Сварг і Бразд, вражені смертю батька, ще раз бажають поговорити про нього, пригадати. (С. Скляренко)
Шура пригадала, що саме такими мінометами командує Юрась. (О. Гончар)
Розмашистою ходою увійшов високий з чубком. Зразу до Марка, посміхаючись: – Здоров! .. Не впізнаєш? [Марко (пригадує):] Семен... Семен... (М. Куліш)
Та хоч шпаки і відлітають, Вони весною – так і знай – Шпаківні наші пригадають І прилетять у рідний край! (Г. Бойко)
[Митрусь (починає шпарко):] Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива .. (знов плутається, пригадує і знов вертається до того самого) “Горами хвилю підійма”... (Грицько Григоренко)
Він пригадав собі навіть співанку, якої навчив його .. товариш. (І. Франко)
Не пригадую, як я опинився в човні. (М. Коцюбинський)
Вони [собаки] обступили її кругом і, не налучись на той час дід Улас, певно, розірвали б. Що далі було, вона не пригадує. (Панас Мирний)
[Круста:] Здається, колись тут бюсти цезарів стояли? [Руфін:] Ніколи! (Схаменувшись). Себто... щось не пригадаю. (Леся Українка)
Пригадуйте частіш ви баєчку мою: Цурайтеся брехні і бійтеся дружити З таким приятелем, як той Огонь в гаю. (Л. Глібов)

кого, що, розм. Нагадувати якимись рисами кого-небудь. Приклади

Вона все ще та давня Маня, з своїм пишним сміхом, коли сміється, і з тими очима, що пригадують її матір. (О. Кобилянська)
В каюту увійшов високий помічник капітана. Надто довге, худе обличчя із здоровенним носом мало пригадувало живу людину. (Мирослав Ірчан)
А на могилі хай посадять червону калину, хай вона пригадує йому [чумакові] його милую та далекую сторононьку... (М. Коцюбинський)
Шлю до тебе малий сей листочок, Може, ним я тобі пригадаю .. Наш далекий волинський куточок. (Леся Українка)

кого, що, кому, розм. Нагадувати кому-небудь щось сказане чи зроблене ним раніше (перев. з метою покарання, помсти і т. ін.). Приклади

Жив [Хведір] собі одсторонь од людей і в зборню не ходив ніколи.., не чув, як лаються та пригадують без діла одно одному всячину. (Грицько Григоренко)
– Тепер ти, панотче, викручуйся, бо він тобі пригадає й мене, й вільшаницьку парафію, й вільшаницьку громаду. (І. Нечуй-Левицький)
Ми пригадаєм їм [катам] розстрілів чорні рожі в розбитих головах замучених бійців!.. (В. Сосюра)
– Не забудь же верети... – знов пригадала жінка, коли сідав [Потап] на сани. (М. Коцюбинський)
[1-й чоловік:] Так от же я тобі пригадаю: я в тебе купив жінці на спідницю кубового ситцю. (М. Кропивницький)

що, розм. Обмірковувати який-небудь вчинок, дію і т. ін. Приклади

Пилипко собі буцім загрався, а тим часом пригадував, куди б його заховати рукавичку, щоб мати не побачила. (Панас Мирний)
Райко підняв голову. – А-а! .. Це ти, старий гріховоднику! – радо промовив він, впізнаючи Василя Тимофійовича, – насилу, бач, пригадав одвідати!.. (С. Васильченко)
Що, коли справді одберуть од неї землю? Вона пригадати не зможе, що тоді буде з нею. (Панас Мирний)
Глухе не почує, так пригадає. (Номис)
Весела, чудовна місцина! Кращої і прикладнішої назви, як Веселий Кут, не можна було пригадати їй. (Панас Мирний)

у знач. вставн. сл. прига́дую, прига́дуєте (часто із спол. як ). Уживається для підтвердження чого-небудь власними спостереженнями, нагадуванням про якісь події, вчинки і т. ін. Приклади

Я бачив збитого борця В годину смертного кінця; Плавець – пригадую – вмирав, Зі смертю п'явся – не здолав. (П. Грабовський)
Пригадую, в війну було: звільнили ми село десь над Оріллю. (І. Гончаренко)
Він мав собі грушки на узвар, а мені за це лагодив вози і, як пригадуєте, не брав за роботу ні шеляга. (М. Стельмах)

ПРИГА́ДУВАТИ