ПРИВЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПРИВЧА́ТИ
Змушувати звикати до кого-, чого-небудь, призвичаювати до чогось.
Приклади
- Зінько вмовлявся з нею так, що вона житиме в Грицьковій хаті, доглядатиме діти, до роботи їх привчатиме. (Б. Грінченко)
- Сина змалечку привчав [Плачинда], що в Яроша найкращий сад в селі і його треба не спускати з очей... (М. Стельмах)
- А що малих дітей привчив [Тихін], так із усього села. Тільки що дасть Бог ранок, то усі до нього аж лопотять. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Хвороба привчила її до терплячості. (М. Олійник)
- Напівдикі степові коні не одразу скорялися людині, і потрібно було чимало фізичної сили, щоб їх впіймати, загнуздати й осідлати, а потім привчить носити на собі людину. (З. Тулуб)
- Хівря ж була таки чепурна: її мати привчали, щоб у хаті скрізь було чепко [чепурно]. (Грицько Григоренко)
- Кузьма привчає хлопця до ковальської справи. (К. Гордієнко)
- Хто терпляче, крок за кроком, привчає, муштрує, натаскує молодого гарячого пса, .. – справжній мисливець. (М. Рильський)
діал.
Навчати.
Приклади
- – Я вам пошлю вчителя. Той привчить вас ліпше нашої [української] мови, ніж я. (О. Кобилянська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.