ПРИВИД — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Дух померлого, який привиджується людям забобонним або з хворобливою уявою. Приклади

Він підносив голову й опирав її об стіну, але привид не щезав. (Н. Кобринська)
Ось уже два роки, як він невтомно ходить до церкви, стоїть навколюшках і молиться. Але привиди не кидають його, не дають йому спати. (І. Микитенко)
[Бабуся:] Тепер щоночі йому привиди всякі ввижаються. Це вже рік не спить. (Ю. Мокрієв)
Високий, худий, з довгастим обличчям і неживими очима, Барклай скидався на привид. (П. Кочура)
Вже заворушився поетичний світ мари, русалок та привидів. (І. Нечуй-Левицький)
Тут [у повісті І. Франка “Петрії і Довбущуки”] повно всякого страхіття, розбійників, заклятих скарбів, привидів, душогубства. (М. Коцюбинський)
* У порівн. Часом під білими стінками тихо просувались жінки, завинені в біле, мов білі черниці, і раптом щезали у фіртках, як привиди. (М. Коцюбинський)
Він виринув з густої пітьми несподівано, як привид, і голос його прозвучав насторожено і суворо. (С. Голованівський)

Неясні, ледве окреслені контури чого-небудь. Приклади

Підіймався з долини вічний шум річки, росли гори, і вже вставав на крайнебі блакитний привид Чорногори. (М. Коцюбинський)
Рубін втяг повітря, глянув ще раз на чарівний привид Батийової гори. (І. Сенченко)

Що-небудь нереальне, часом оманливе. Приклади

Вона не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид. (М. Коцюбинський)
Замість води лише привид її – чисте прозоре марево день у день дражливо текло над степом. (О. Гончар)
* У порівн. Ледве мріє, мов привид, далекеє соннеє місто. (Леся Українка)
Прохав, молив... Що більше вдію? Хоча б хто насміх написав... То все б кохав дурну надію, Все б долі привид не згасав. (П. Грабовський)
Привид такої безглуздої смерті відняв у них силу й забарвив обличчя у сірі, землисті фарби. (Г. Епік)
В холодних очах льодом переливається лють і на прочан, і на жінку, і на всі дурні примхи, за якими стоїть привид виродження. (М. Стельмах)
Привид безробіття тривожив людей, змушуючи отаманів весь час бути насторожі. (О. Гончар)
* У порівн. І враз – в ушах [Б. Сметани] страшний почувся розлад, А потім – лиш в одному задзвенів Пронизливий, набридливий акорд, І нікуди втекти було від нього, І мучив він, неначе привид смерті. (М. Рильський)

ПРИ́ВИД