ПРИВАЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРИВА́ЛЮВАТИ

кого, що. Підминаючи під себе, придавлювати, накривати кого-, що-небудь. Приклади
  • Ліниво перевалюючися, покотився камінь униз, .. привалюючи маленькі кущики полину по дорозі. (Г. Хоткевич)
  • – Барикада впала і привалила вас. (І. Франко)
  • Черниш інстинктивно пригнувся на дно човна, важкий водограй з шумом привалив його зверху, обдав гострою хвилею з ніг до голови. (О. Гончар)
  • [Полковник:] Ти каменем привалив двері? Відвали каменя зараз! [Гадюка:] Сам відвали. (М. Кропивницький)
  • Я чув, як вони вдвох розвантажували машину. Дошки падали під самим наметом – здавалось, вони обоє хочуть привалити мене ними. (А. Хорунжий)
  • * Образно. Тиша привалила каменем юрбу. (О. Ільченко)
  • – Я теж можу словом привалить. Так привалить, що й рукою не ворухнеш. (В. Кучер)
  • Здається, таку стіну тільки торкни, так і обвалиться, але спробуй – там тонни ґрунту. Були, правда, випадки, що й привалювало людей. (О. Гончар)
  • В північному крилі обвал, там людей лавою привалило. (Д. Ткач)
  • Коли минув перший чад перших привітань і грізна дійсність безжалісно заглянула в очі, – наче каменем одразу всіх привалило. (Г. Хоткевич)
що. Валячи, нахиляючи, притуляти які-небудь предмети один до одного. Приклади
  • Діставшись верхів'я мису, вони привалили два важкі камені, щоб вітер не розвіяв ватри, і почали розпалювати вогонь. (З. Тулуб)
перев. док., розм. Прийти у великій кількості. Приклади
  • Юрба росте, од потоку – білили полотно – поприбігали жінки, привалили од кузні селяни й коваль. (А. Головко)
  • “Діждався честі, – радів Йонька, не зводячи із сина очей, – он скільки людей за розумним словом привалило”. (Григорій Тютюнник)
  • Першими привалили путіловські ковалі, які залишалися в місті, і ті, що не встигли виїхати. (Ф. Бурлака)
  • – Знав, що можуть наздогнати, і не тікав. Така сила мені привалила тоді. (А. Головко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.