ПРАХ

заст., книжн. Дрібні тверді частинки, які зависають у повітрі або осідають на поверхні чого-небудь; порох, пил. Приклади

І пити дасть [мати синові]і отрясе, Одує прах з його хітона. (Т. Шевченко)
Замети, як вовки, стояли, І сніговий курився прах. (М. Рильський)
Ніч у дворі Арсеналу. Падають, падають батьки й сини, падають у сніг і прах. (О. Довженко)
Де прахом залізо і камінь стає, Там серце радянських солдатів несхитне. (М. Бажан)
Гуркотіли гармати. Горів хутір. В пусте небо звився дим і прах пожежі. (О. Довженко)
Сяє [зірка] в сонці червоним птахом, Легким сонячним, як пірце, Над заліза потлілим прахом, Правду кажучи всім в лице. (А. Малишко)
І не прахом минулого віє Із твоїх берегів-крутогір. (С. Крижанівський)
Так, чистий суфіє! я п'ю, Не дорікай мені: Мій прах создатель [творець] замісив На чистому вині. (А. Кримський)

перен., зневажл. Про кого-небудь мерзенного, нікчемного, жалюгідного або про що-небудь не варте уваги, нецінне, минуще. Приклади

Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно, Що пред тобою дрянь і прах Базіка о богах обидно, Мудрує о твоїх ділах?.. (І. Котляревський)
Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов. (М. Рильський)
Для Сковороди царі – це прах, пил, грязь, екскременти. (П. Тичина)

уроч. Тіло померлої людини; останки, труп. Приклади

Коли Чуприна почав виголошувати над прахом Василя прощальну промову.., – зашуміли верби над його головою. (О. Довженко)
Стоїмо при священній могилі, де героїв покоїться прах. (М. Упеник)
Схиляю голову свою, Кладу букет веселих квітів Над прахом тих, хто у бою Завоював нам право жити. (І. Нехода)
Трупоспалення з складанням праху в посудини та біля них .. мало широке розповсюдження на території лісостепової України .. від початку епохи бронзи. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.