ПОЇХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОЇ́ХАТИ
Почати рухатися, переміщатися в певному напрямку суходолом або водою за допомогою яких-небудь засобів пересування.
Приклади
- Думаю, що добре зробив, поїхавши морем, бо спочиваю. (М. Коцюбинський)
- Я сів на віз, щоб вирушить додому, Смикнув хазяїн віжки враз, і ми Поїхали. (М. Рильський)
- Разом повставали [запорожці], Коней посідлали, Поїхали визволяти Катриного брата. (Т. Шевченко)
- [Микита:] А як же ви до вінця – у хургоні поїдете чи на волах? (М. Кропивницький)
- Понад місяць минуло, перше ніж позбувся він своїх ран і поїхав на поправку додому. (О. Довженко)
- Оксен розлютився і сам поїхав за ковалем. (Григорій Тютюнник)
- Ну, пий, стара: гості будуть, та й поїдуть, а ми з тобою вік зжили. (Номис)
- На другий день .. Чіпка запріг коней та й поїхав з двору, не сказав і куди. (Панас Мирний)
- – Чи хутко поїдемо звідси? – питався він. – А хіба що? – Як собі хочете, а мені тут зле. (Ю. Смолич)
Зрушити з місця; направитися куди-небудь (про самі засоби пересування).
Приклади
- – Я почула, що автомобіль поїхав. (Ю. Яновський)
- Його цікавило інше: ешелон той зараз на станції чи, може, поїхав? (А. Головко)
розм.
Почати сковзати, котитися.
Приклади
- Підполковник з несподіванки аж свиснув, підскочив угору і на штанях, як діти, поїхав слизьким сіном прямо на тік. (М. Стельмах)
- – Не подобає мені пішки йти, а подобає коляскою їхати! – засміялася [Христина], штовхнула Юрка, з розгону скочила на лід і, піднявши носки вгору, поїхала на підковах. (М. Стельмах)
- Брови в його поїхали по лобі вгору. (І. Нечуй-Левицький)
перен., розм.
Почати говорити багатослівно, без перерви що-небудь непотрібне, всім відоме і т. ін.
Приклади
- – Гей, ти, хто там ходить лугом? Хто велів топтать покіс?! – Та з плеча на всю округу І поїхав, і поніс. (А. Малишко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.