ПОЄДНУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОЄ́ДНУВАТИ

кого, що. Збирати разом, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле; об'єднувати. Приклади
  • Поєднати віками роз'єднані землі.
що. Змішувати докупи що-небудь різне, готуючи суміш. Приклади
  • Билась [Левантина] головою об стіл, не знаючи, як поєднати кохання з повинністю – з тим, чого вимагало сумління. (Б. Грінченко)
  • Скажи, .. як у серці поєднати розлуки лід, любові жар! (В. Сосюра)
  • Здобувати вищу освіту, поєднуючи навчання з роботою на виробництві. (з наук.-попул. літ.)
  • Франко поєднував в собі великий талант художника з глибоким аналітичним розумом вченого. (з наук. літ.)
  • Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій. (П. Тичина)
Єднати на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; зближувати, згуртовувати. Приклади
  • Оте тепло, що поєднувало їх серця і примушувало пульс битись в один ритм, поділося кудись. (Ірина Вільде)
  • В неволі, в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. (Т. Шевченко)
  • Гей, докупи, певні діти! Всіх веде мета одна: Шлях любові та освіти Нас навіки поєдна! (П. Грабовський)
  • Може озоветься Безталання невсипуще І нам усміхнеться. Поєднає з недолею І з лю́дьми. (Т. Шевченко)
кого з ким. Пов'язувати шлюбом; одружувати. Приклади
  • Не сина з нею [дівчиною] поєднать, А забандюрилось старому Самому в дурнях побувать. (Т. Шевченко)
  • Не журися, небого! Чого ти? За красу б тебе всяк поєднав... (І. Манжура)
тільки док., кого, заст. Домовити (у 2 знач.). Приклади
  • – Пан Забрьоха приїздив і поєднав їм сліпого скрипника на весіллі грати... (Г. Квітка-Основ'яненко)
тільки док., без прям. дод., заст. Погодитися.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.