ПОШКОДУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОШКОДУВА́ТИ

кого, що. Пожаліти кого-, що-небудь, відчути жалощі до когось, чогось. Приклади
  • – Легше... легшенько, дочко, – обізвався він. – Не налягай так на ноги! .. Аби надвечір до міста добрести. Пошкодуй моїх ніг старих. (Панас Мирний)
  • [Полковник:] Ворог ніколи не дріма і при знагоді ніколи він тебе не пошкодує. (М. Кропивницький)
за ким – чим, за що, об чому, об чім і без дод. Відчути жаль за ким-небудь або каяття з приводу чогось. Приклади
  • Коли б вона була виїхала відсіля, може, ніхто і не згадав би її, не пошкодував би за нею. (О. Гуреїв)
  • Гніздечко знайшли, зруйнували, а потім самі ж і пошкодували за свій вчинок. (О. Гончар)
  • Швидко вже об тім ти пошкодуєш, тільки буде пізно. (І. Гончаренко)
  • Одинока дівчина в селі, Марія Решетар, згодилася вийти заміж за Андрія. Але після .. вона пошкодувала. (М. Томчаній)
  • Марія пошкодувала, що не принесла дітям хоч якийсь окраєць від зайця. (М. Стельмах)
що і з інфін. Не хотіти віддати, втратити що-небудь, ввести себе у видатки. Приклади
  • Онися подивилась, що паска дуже здорова, й пошкодувала оддавати старцям. (І. Нечуй-Левицький)
  • Пошкодував заводчик скоби назовні вмурувати, себе у видатки загнати, – щоби робоча людина не могла вільним, чистим повітрям нагору ходити. (І. Волошин)
кому, чому, рідко. Завдати шкоди кому-, чому-небудь. Приклади
  • Не турбуйся, голубко, я обережний – і ні собі, ні справі не пошкодую. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.