ПОШЕСТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПО́ШЕСТЬ

Масове заразне захворювання людей або тварин; епідемія, зараза. Приклади

На людей пішла пошесть: трясці, пропасниці... (Панас Мирний)
Худібка в пошесть вигибла. (І. Франко)
– Чабан славний був, на вівцях знався і від всякої пошесті трави та коріння знав. (П. Кочура)
На хуторі, звільненому від фашистської армії, виявилася пошесть черевного тифу. (С. Чорнобривець)
* Образно. Ніколи не забуде історія людства тих років, коли всьому світові загрожувала тлетворна пошесть німецького фашизму. (О. Донченко)
* У порівн. – Скажи, Свириде Яковлевичу, як ти дочекався такої ганьби? Як ти дожився до чуда? – Кульницький, не мигаючи, пильно дивиться на Мірошниченка. – Воно прийшло, мов пошесть. (М. Стельмах)
Некрутація [рекрутчина] – це була найстрашніша пошесть Гуцульщини. (Г. Хоткевич)

перен. Явище, яке набуло великого поширення. Приклади

[Печариця:] Тепер між молодими і пошесть, бачте, така... Учивсь, мов, учивсь, – треба і з людьми тим навчанням поділитись... (Панас Мирний)
Римування, небезпечна пошесть, .. вразило й Михайлика. (О. Ільченко)
Якраз і я було написала до Вас листа та й спалила його, щось він мені дуже недоладним здався, – видно, то вже така пошесть була на невдалі листи. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.