ПОЧИНИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОЧИНИ́ТИ
Зробити, вчинити.
Приклади
- Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, Що з ляхами, із мостивими [панами], у Білій Церкві замирив. (з думи)
- [Ганна:] Чи я кому яке лихо в світі починила, Ой що мене лиха доля тяжко так побила? (М. Кропивницький)
Наслати на когось чари, заподіяти кому-небудь шкоду ворожінням.
Приклади
- Ой чи мила чи не мила, а щось мені та починила: Кличе мати вечеряти – вечеронька мені не мила. (з народної пісні)
- – Таку, пане, натуру маю: аби побачив такого пана, як ви, зараз і чхати. Мабуть, якась вража відьма так мені починила, як ще маленьким був. (Марко Вовчок)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОЧИ́Н
Починання, ініціатива.
Приклади
- За його почином і головно на його акціях повстала велика дестилярня біля Дрогобича. (І. Франко)
- Рудокопи організовували ударні бригади, а юнацтво, захоплене почином старших, виявляло .. намагання не тільки не пасти задніх, а й переганяти своїх батьків. (Олесь Досвітній)
Перші моменти вияву якоїсь дії, стану; початок.
Приклади
- Як небо блакитне – нема йому краю, Так душі почину і краю немає. (Т. Шевченко)
- Він святкував почин свого нового життя. (І. Франко)
- Хай цього року ще небагато зробимо, але почин дорогий. (С. Журахович)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.