ПОЧИНАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що і без дод., також з інфін. Приступати до якої-небудь дії, братися за якусь справу. Приклади

Улянка ще тільки починала ту боротьбу, з якої Дарка вже виходила з перемогою. (Леся Українка)
Знайома Йосифова мелодія виходить над усе, та ось він і сам починає цнотливий танок. (Ю. Яновський)
– Завтра сіємо на Зеленому клину. Посівматеріали я дістав. Роботу починайте рано... (Григорій Тютюнник)
– Треба починати! – як пакіл у землю вбив Прокіп. (А. Головко)
– Коли б, Левку, я з тобою пішов до Тетяни – уже давно б твоє весілля відгуляли... Ну, починай скоріше, не морозь усіх. (М. Стельмах)
Боярин тим часом починав собі все згорда, все похвалявся княжою ласкою. (І. Франко)
Один із них [співців] легенько Струни срібнії торкає, Усміхається лукаво І такої починає: “Був собі одважний лицар”. (Леся Українка)
– Я оце сиджу, – почала Хима, – та й думаю, що в нас борошно минулося... (М. Коцюбинський)
Потім той [голос] знову почав, а Яресько йому знов відповів – дзвінко, задерикувато, голосисто! – так і перестрілювались вони піснею через річку, через ліс, аж доки той і не замовк. (О. Гончар)

з інфін. Виявляти перші ознаки якоїсь дії, певного стану, явища. Приклади

Справа починала бути поганою. Остап знемігся і зовсім розхворівся; його палила гарячка. (М. Коцюбинський)
Іллєвський дивився на збуджену Лялю, і темні очі його починали сяяти. (О. Гончар)
Йому все починає віритись, що справді якогось дня за частоколом верб підійметься з води його земля і він на ній житечко посіє, і городину посадить. (М. Стельмах)
Я прокинулась, а надворі тільки що почало на світ благословиться. (І. Нечуй-Левицький)
На другий день, тільки почало розвиднюватись, Соломія була вже на березі. (М. Коцюбинський)

що і без прям. дод. Братися за що-небудь у першу чергу, займатися кимсь, чимсь насамперед. Приклади

– Ти й сама у нас, як Дон-Кіхот! – Що він має на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками? (О. Гончар)
– Починайте з мого двора, – звелів Денис. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Зараз вона ладна була накинутись на всіх насмішників, приголомшити їх жіночими прокльонами, але краще починати з чоловіка. (М. Стельмах)
[Прісцілла:] Не одна з нас від того починала, що ти радиш, але служити двом богам не можна, а надто в ті часи. (Леся Українка)

що. Походити від кого-, чого-небудь. Приклади

Але [панотець] зразу ж отямлюється: де ж таки видано співати божественне перед цим англійським богохульником, який від мавпи починає людський рід. (М. Стельмах)

що. Приступати до використання чого-небудь. Приклади

Починати новий зошит.

що. Засновувати або закладати що-небудь. Приклади

Самі починаємо справу на позичені гроші. (М. Коцюбинський)
– Я [Мічурін] почав сад на пустирі, шукаючи нових шляхів створення нових плодів для Росії. (О. Довженко)

що, розм. Набувати певного віку. Приклади

Настя вже шістнадцятий рочок починає. (Марко Вовчок)
Семен починав уже двадцятий рік, коли старий помер, лишивши ґрунт – шість шнурів – синам. (М. Коцюбинський)
Прім Антоній пройшов без турботи свій шлях многоденний – Сімдесят років прожив, восьмий десяток почав. (М. Зеров)

що. Приступати до здійснення чого-небудь. Приклади

Він знає, що починає. (Номис)
Не добре, кажуть, починає на сій Україні Тетеря, а за Дніпром чиниться щось іще гірше. (П. Куліш)
Самому чудно. А де ж дітись? Що діяти, і що почать? (Т. Шевченко)
Без війська, без слави зостався Роберт... Що ж має тепер він почати? (Леся Українка)

ПОЧИНА́ТИ