ПОТРУХЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОТРУ́ХЛИЙ
Дієпр. акт. до потру́хнути.
у знач. прикм.
Який зробився трухлявим, перетворився на труху від вологи, від часу тощо.
Приклади
- Під липами й кленами, коло потрухлого й мальованого штахету, на свіжому сіні злагоджені із шинелів та бурок постелі. (С. Васильченко)
- Кілька копачів розкопували курган. З широкої ями виступали потрухлі деревини зрубу. (Г. Коцюба)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПО́ТРУХ
перев. мн.
Частина нутрощів тварини, перев. придатна для їди.
Приклади
- Оббілувавши оленів і потрух увесь повиймавши, Тут вирізають шматки соковиті, стромляють на рожна. (М. Зеров)
- Очищені і добре промиті потрухи (.. шлунок, серце, печінка) варять до готовності. (з наук.-попул. літ.)
діал.
Потерть.
Приклади
- Хазяїн підхвачував [сіно], розстеляв, прибивав вилами. А згори на дівчину потрух сіна сипався на голову, на голі плечі. (А. Головко)
- – Отак розбить копицю! Перем'яти на потрух. Ви її складали!.. (Ю. Мушкетик)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОТРУ́ХНУТИ
Док. до тру́хнути.
Приклади
- Раз увечері роззувся Миколка та й моня [мне] чоботи й моня в руках, а далі так боязко: – Ну й чоботи... чисто потрухли... (А. Тесленко)
- [Марта:] Треба взяти нові віжки, а то старі потрухли. (С. Васильченко)
- Потрухла хата, з крокв опала стріха. (П. Воронько)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.