ПОТАКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОТАКА́ТИ

Те саме, що підта́кувати. Приклади

– Ну, чого ж ти плутаєшся? – сміявся митрополит, – Адже ж Гегель був єретик? – Єретик, ваше високопреосвященство, – потакав Воздвиженський. (І. Нечуй-Левицький)
За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє? За те, що Півень годить їй Та потакати добре вміє. (Л. Глібов)
За все життя вона була навчена змовчувати чоловікові, особливо тоді, коли його місило та гризло всередині, і добре знала, що в такі хвилини йому не можна ні заперечувати, ні потакати. (Григорій Тютюнник)
Говорив більше Сашко, а Гриць зрідка потакував та дещо додавав до його розповіді. (С. Добровольський)
Почувши цареву бесіду, вони [міністри] згідно потакнули головами. (І. Франко)
– Не кохаєш ти моєї небоги, пане Максиме... І не приголубив як слід... – Еге, еге... – потакнув і Лава. (П. Панч)

тільки недок., перен., рідко. Потурати кому-, чому-небудь. Приклади

– Що се ти, князю, дієш? Хіба на те послав тебе цар на Вкраїну, щоб ти потакав запорозьким бунтам? (П. Куліш)
Тучинський мовчав. На його обличчі грала посмішка, що з'являється у дорослої людини, коли вона потакає витребенькам дитини. (Олесь Досвітній)
Жінка у всім потакувала синові і готова була дати собі й око виймити [вийняти] за нього. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.