ПОТАЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПО́ТАЙ

Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. Приклади

В Парижі, в Латинському кварталі, вона не раз і не два, жартуючи, забігала з візитами до знайомих студентів потай од мами. (І. Нечуй-Левицький)
– У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки, потай чоловіків, на чорну годину. (Л. Мартович)
[Коршун:] Я цю повість потай писав, жодна жива душа про неї не знає. (В. Собко)
Вона дійшла до того, що, опинившись на чужому городі, стежила очима, що можна б узяти на насіння, і, оглядаючись, потай ламала кращу маківку або зривала жовтий огірок і ховала за пазуху. (М. Коцюбинський)
Юнак посміхнувся: дівчина потай зиркала на себе в дзеркало напроти. (П. Панч)
– Йдіть сюди в мою кімнату, бо будемо говорити секрети – потай од усіх, – гукнула Христина. (І. Нечуй-Левицький)
[Тиміш:] Виходить, що ви великий плескун і ніяк не вдержите за зубами того, що вам кажуть потай. (М. Кропивницький)
Дуб, що стояв на узгір'ї, називали гаївці дубом Хмеля, говорили про це потай, – панство люто мстилося холопам за одне лише слово. (І. Цюпа)
Назар – ніби й нічого, .. а в самого вже пом'якшав гучний голос, – по́тай усіх сумує. (Марко Вовчок)
Він був тут [у міністра] не раз і не два, але щоразу, відчиняючи високі двері, потай хвилювався. (В. Собко)
Старшина Багіров тимчасово виконував обов'язки командира взводу, а по́тай мріяв, що йому дадуть штурмову групу. (О. Гончар)
Де не зможе збройна сила, там доступить зрада по́тай і вужем тонким пролізе від меча й вогню зручніше. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОТАЇ́ТИ

Приховати, утаїти що-небудь від інших. Приклади

Сором казати, а гріх потаїти. (Номис)
– Гляди лишень, чи все сьому правда і чи не потаїла ти чого? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Горда молодість не могла потаїти своїх почуттів. Уляна дивилася на комісара Шредера з неприхованим презирством. (О. Довженко)
Потаїти ворогів.

розм., заст. Таємно привласнити щось. Приклади

Дивиться Олексій Іванович на ту білу та пухку руку й дума: “Та й чесна яка душа в сієї Марини! Друга потаїла б гроші, сказала б – десь закотилися, а вона – ні... Чесна душа!”. (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.