ПОСТРИГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОСТРИГА́ТИ

Підрізуючи, робити коротшим або зрізувати зовсім (волосся, вовну і т. ін.). Приклади
  • Як її одягали, як постригали по хлоп'ячій [по-хлоп'ячому], вона не пручалася, нічого не казала, тільки що плакала... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Перукар розклав своє приладдя, намилив цареві бороду і почав голити. Поголив один бік, постриг півголови і півбороди, а тоді кинув приладдя в землю і – тікати! (В. Королевич)
  • По обіді роту повели в лазню, де цирульник старанно постриг і поголив їх, а каптенармус видав нову білизну, мундири і шапки. (З. Тулуб)
перев. у сполуч. зі сл. у ченці, у черниці і т. ін., церк. Виконувати обряд посвячення кого-небудь у ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Приклади
  • [Матушка гуменя:] Я тебе, стара, утішу: знай, що твою дочку постригаємо сьогодні у черниці. (Панас Мирний)
  • – Що ж, може, тебе у ченці постригти? – спитав раптом Хмельницький, розправляючи плечі і зводячи зір на Юрася. (Н. Рибак)
розм., заст. Брати в солдати. Приклади
  • Котрі були багатшії, ті ся викупляли, Котрі були біднішії, то їх постригали, – тобто забирали до війська. (з наук. літ.)
  • Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що має служити у цісаревім війську. Його постригли й попровадили в чуже кам'яне місто. (з казки)
  • [Довбуш:] На тій п'ятниці вдовиного сина у некрути постриг [пан дідич]. (Д. Бедзик)
у кого, перен., розм. Робити, виставляти когось ким-небудь. Приклади
  • Турн – зирк, і бачить пред собою Присяжного свого врага, Що так не гречі [гречно] кличе к бою І явно в труси [боягузи] пострига. (І. Котляревський)
  • П'яний кесар, Постригши сам себе в Зевеса, Завдав Зевесу юбілей [ювілей]. (Т. Шевченко)
  • Постригти в брехуни.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.