ПОСТОЇ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОСТІ́Й

розм. Тимчасове проживання або ночівля на квартирі в кого-небудь. Приклади

– А коби я у вас попросився на постій, хазяєчко? (В. Кучер)
Плата за постій.
Його оклунки вносили до хати дядько й жінка – господарі постою. (Олесь Досвітній)

заст. Тимчасове перебування військових частин у певному населеному пункті; розміщення солдат і офіцерів у приватних будинках, квартирах. Приклади

Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати [солдати] на постій. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Давно се діялось колись, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили, З громади кпили, хлопців били Та верховодили в селі, – Як ті гусари на постої. (Т. Шевченко)
Знаходились серед них [козаків] і такі, що досить вільно поводилися з майном міщан, вередували постоєм. (Іван Ле)
Кімната була чимсь середнім між майстернею слюсаря-кустаря і тимчасовим постоєм солдата. (В. Собко)
Переляканий пан покликав військо; бунт успокоєно різками і військовим постоєм, що, пробувши в селі дві неділі, вичерпав усі засоби не тілько у селян, але і в дворі [пана]. (І. Франко)
Фра#нко-грецький постій, кидаючи зброю, знімаючи руки догори, заметушився, не бачачи ворога і не знаючи, куди ж іти в полон! (Ю. Смолич)

розм., рідко. Чиєсь житло. Приклади

Шукай людину скрізь: на бідному постої, У закутку нужди і в пишному покої. (В. Мисик)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.