ПОСТОЯЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОСТО́ЯТИ

Стояти якийсь час. Приклади

Вийшов [Санько] з хати. Трохи постояв біля порога, подумав... Куди б його піти?.. (Б. Грінченко)
Він постояв трохи на місці, сподіваючись, що Марічка надійде зараз. (М. Коцюбинський)
Лукія постояла в нерішучості, зробила крок, а потім знову спинилася. (П. Кочура)
– Панночко-голубочко! – було просить Марта, вичісуючи мою косу. – Постійте спокійно хоч хвилиночку. (Панас Мирний)
– Або то вже й постояти не можна? – спокійно промовила Дарка, – таж я не конєка [коняка]. (Леся Українка)
– В неї роботи до самої суботи. – Оце ж і в мене така історія: ні в будень, ні в свято не постоїш. (М. Стельмах)
– Вийду вранці до корови, Я корову напою, Подою, З паробками [парубками] постою, Постою. (Т. Шевченко)
– А йди лишень сюди, Мотре, щось маю тобі сказать. – .. З чорнявим постояла б, а рудому – зась. (І. Нечуй-Левицький)

Перестати діяти, рухатися; зупинитися на якийсь час (про машини, транспортні засоби тощо). Приклади

– Завод постояв щось з півроку та к бісовому батькові і розвалився. (Панас Мирний)
Київський поїзд, яким прибули комсомольці, постояв хвилин п'ятнадцять і рушив у дальшу путь. (О. Гуреїв)
[Явдоким:] Мені треба б було як зоря в поле та просо скосить, бо як ще з день постоїть – висиплеться. (М. Кропивницький)

тільки наказ. сп. пості́й, пості́йте, розм., рідко. Уживається в знач. почекай (почекайте), не поспішай (не поспішайте). Приклади

[Сестра Мархва:] Матушка гуменя, постійте я відімкну. (Панас Мирний)
Нащо йому бонна, коли йому вже – постійте – скільки?.. – сім років, дев'ятий... ах, ні, він помилився: сім – восьмий. (М. Коцюбинський)
– Постійте, – втрутився Сев, – ви брешете. Корабель цей – для учнів морської школи. (Ю. Яновський)
– Держпоставки я виконую, але додаткових, тобою вигаданих, більш виконувати не буду. Зарубай собі на носі. – Постій, постій, – повільно звівся за столом Гнат і чинно, дещо театрально заклав праву руку за борт кітеля. Очі його війнули холодом. – Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. (Григорій Тютюнник)
– Ага? так ви не хочете бунтовщика видати? не хочете?.. Так ви бунтувати?.. га?.. Постійте ж, я вас побунтую! – кричить пан. (Панас Мирний)
– Ось постій, – каже, .. – дай мені тебе за космаки піймати; я тобі покажу свою старість!.. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні!.. (П. Куліш)

розм. Побути, пожити де-небудь якийсь час. Приклади

Отаман з своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збиратись додому. (І. Нечуй-Левицький)
[Килина:] Аби довідалися, що горіло, то й набіжать з села людиська тії! То вже хіба постій тут, Лукашуню. (Леся Українка)
Відтоді, як доля звела його в Чаплинці з Оленчуком, як постояв він разом з дядьками простим молотобійцем біля ковадла і покуштував їхнього хліба, вже не покидало його відчуття того, що якоюсь часткою душі він мовби належить цим людям і не може бути байдужим до них, як раніше. (О. Гончар)

за кого – що, розм., заст. за ким – чим, перен. Оборонити від нападу, захистити від кривди, образи, наруги кого-, що-небудь. Приклади

– Прощайте!.. Постійте, брати, до кінця За край .. і за славу козачу! (М. Старицький)
Тепер за нами черга. Стіймо за них, вони за нас постоять. (М. Коцюбинський)
– На тебе й була надія, Федотику. Ти вже за всіх нас постоїш. (І. Микитенко)
В ділі Шкурупій був гарячий, беручкий, умів постояти за справедливість. (Ю. Бедзик)
– Не малий я вже, слава Богу, і сам зумію постояти за себе... (Ірина Вільде)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОСТІ́Й

розм. Тимчасове проживання або ночівля на квартирі в кого-небудь. Приклади

– А коби я у вас попросився на постій, хазяєчко? (В. Кучер)
Плата за постій.
Його оклунки вносили до хати дядько й жінка – господарі постою. (Олесь Досвітній)

заст. Тимчасове перебування військових частин у певному населеному пункті; розміщення солдат і офіцерів у приватних будинках, квартирах. Приклади

Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати [солдати] на постій. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Давно се діялось колись, Ще як борці у нас ходили По селах та дівчат дурили, З громади кпили, хлопців били Та верховодили в селі, – Як ті гусари на постої. (Т. Шевченко)
Знаходились серед них [козаків] і такі, що досить вільно поводилися з майном міщан, вередували постоєм. (Іван Ле)
Кімната була чимсь середнім між майстернею слюсаря-кустаря і тимчасовим постоєм солдата. (В. Собко)
Переляканий пан покликав військо; бунт успокоєно різками і військовим постоєм, що, пробувши в селі дві неділі, вичерпав усі засоби не тілько у селян, але і в дворі [пана]. (І. Франко)
Фра#нко-грецький постій, кидаючи зброю, знімаючи руки догори, заметушився, не бачачи ворога і не знаючи, куди ж іти в полон! (Ю. Смолич)

розм., рідко. Чиєсь житло. Приклади

Шукай людину скрізь: на бідному постої, У закутку нужди і в пишному покої. (В. Мисик)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.