ПОСНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОСНУ́ТИ

Впасти в сон, заснути (про всіх або багатьох). Приклади

Знов змовкли – сидимо... Вже вечір пізній. Дітки поснули, сплять спокійно сини маленькії. (Марко Вовчок)
Ніч криє і місто, і табір ворожий, .. Поснули усі до спочивку охочі, Здрімалася навіть обачна сторожа. (Леся Українка)
– Давайте, хлопці, заспіваємо абощо, а то ще поснемо тут, – сказав жвавий і непосидливий Марченко. (С. Васильченко)
Закутавшись з головою в палатки, попадавши хто де, бійці швидко поснули. (О. Гончар)
* У порівн. Усі троє [Пріська, Панько та Кирило] полягали і помовкли, мовби поснули. (Панас Мирний)
Полягли в бою казахи-батири [батирі]. Освятили дружбу, пролили кров і самі поснули на українських полях. (О. Довженко)
У тиші завмер нічний осінній степ. Налякані першим холодком, вже давно поснули цвіркуни. (В. Собко)

перен. Стати нерухомим. Приклади

Глянеш на все те здалеки з гори, і здається тобі, що бачиш якесь зачароване царство, де все поснуло й ніби скам'яніло. (І. Нечуй-Левицький)
Вже північ близька. Вулиці поснули, Окриті пітьми чорним рантухом; Не гомонять від криків людських мури, Від грохоту карет. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.