ПОСКИДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОСКИДА́ТИ

Скинути з чого-небудь усе або багато чогось, зіштовхнути звідкись усіх або багатьох. Приклади
  • Поскидала [Горпина] геть із лави усе зайве, щоб ногам просторніше було. (Л. Яновська)
  • Хотів [вітер] поскидати дітей з воза, як комах. (Грицько Григоренко)
  • Жменяк поскидав з воза клунки з білизною, розгнуздав коней, випряг їх, вийняв з-під заднього сидіння лантух з сіном і кинув їм на поживу. (М. Томчаній)
Скинути з себе одежу, головні убори, взуття і т. ін. (про всіх або багатьох). Приклади
  • Гласні підійшли під рундук, поскидали шапки. (Панас Мирний)
  • Марія й Василина поскидали нову одежу і повбирались у буденну. (І. Нечуй-Левицький)
  • Ми поскидали черевики, довго блукали по калюжах, плутаючи сліди. (Л. Смілянський)
  • * Образно. Листяні дерева й кущі давно поскидали літнє вбрання, і тільки смереки та кедри зеленіли. (В. Гжицький)
перен. Позбавити влади, увільнити з посади і т. ін. всіх або багатьох. Приклади
  • Ми, кажуть [бідняки], цих старшину й старосту й писаря поскидаємо, – інших настановимо: Зінька та Карпа. (Б. Грінченко)
  • – Треба вибирати нових суддів. Старі нам несподобні! Треба поскидати старих добросовісних, – загула громада. (І. Нечуй-Левицький)
розм. Звалити все або багато чогось (вантаж, ношу і т. ін.) на кого-, що-небудь; повисаджувати всіх або багатьох на щось. Приклади
  • Параска Федорівна здивовано здвигнула плечима і, поскидавши на піч дітей, полізла туди й сама. (Г. Епік)
на кого, перен., розм. Перекласти на багатьох що-небудь обтяжливе (провину, відповідальність і т. ін.).
Забравши, віднявши частину, зменшити якісь суми, кількості тощо.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОСКИДА́ТИ

Ски́дати куди-небудь докупи все або багато чогось. Приклади
  • Васильок уже давно поскидав усі іграшки і сам тихенько примостився на руках у матері. (Яків Баш)
  • Поскидати дрова під повітку.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.