ПОСИДЬТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОСИ́ДІТИ

Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. Приклади
  • За лежнею ніколи посидіть. (Номис)
  • Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає. То посидить коло його, Руку поцілує, То усами страшенними Сивими пустує. (Т. Шевченко)
  • Лазар підвівся, опустив з ліжка ноги. Досидів хвилину, покліпав очима до світла і знов ліг на ліжко. (М. Коцюбинський)
  • Сагайдак посидів нерухомо, .. взяв у руку телефонну трубку, набрав номер. (В. Собко)
  • – Ось так, посидьмо рядком і поговоримо ладком, – каже жартівливо-милим тоном Маркушевський. (Ю. Бедзик)
  • Батько ще, як мати вмерла, очуняв, устав, на полу поседів, плакав, на нас гледючи [дивлячись]. (Ганна Барвінок)
  • Стара й сама годинки не посидить дурно; а дочка була вже така вигадчиця [вигадниця], що нехай Господь боронить! (Марко Вовчок)
  • Що за чистуха [Варка] та чепуруха, що за швидка-шпарка! Сказано – минуточки [хвилиночки] тобі не посидить, а діло у неї в руках так і горить... (Панас Мирний)
перев. над чим. Якийсь час виконувати яку-небудь роботу, працювати над чимсь (звичайно сидячи). Приклади
  • Два дні копирсався в ньому [годинникові]. Треба ще посидіти. (Ю. Мушкетик)
  • Довелося посидіти над рефератом.
Бути десь або в кого-небудь якийсь час (щоб розважитися, відпочити і т. ін.); провести час разом з ким-небудь. Приклади
  • – Не жди мене, мамо! Я піду до Домахи та й посиджу там довгенько... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Зійдуться в шинок людці розважитись, з людьми посидіти, побалакати. (Панас Мирний)
  • Посидівши трохи з матір'ю та з земляками, нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому. (А. Головко)
  • – Приходьте ж взавтра до мене на свіжину. Неділя, то не гріх і посидіти. (М. Зарудний)
  • Та поседь, – кажу я, – ще трошки, погомониш з нами. (Ганна Барвінок)
розм. Жити де-небудь, у когось якийсь час. Приклади
  • Було думала я 10.VIІ їхати до Львова, аби ще там захопити Франка для деяких своїх справ, та потім виявилось, що ті справи можуть пождати, то я ще собі посиджу на Буковині, бо мені якось добре тут. (Леся Українка)
  • А баба погукує: “Хіба я з'їм ваш кавалок печі, чи буду зимувати? Як я посиджу який тиждень – ну, то що ж...”. (М. Коцюбинський)
перев. у сполуч. зі сл. у в'язниці, в тюрмі і т. ін., розм. Якийсь час бути ув'язненим, перебувати в тюрмі, відбуваючи покарання. Приклади
  • – Марко... недавно прийшов з Адесу [Одеси]... – Гущин? Кажуть – піймавсь на злодійстві, посидів у тюрмі та й привели сюди на втіху старому батькові. (М. Коцюбинський)
  • – Чи тюрма, то й тюрма, – каже, – хоч і посиджу, то й недаром же, їдять його мухи!.. (А. Тесленко)
на чому, розм. На якийсь час обмежити себе в харчуванні, вживаючи лише певні страви, продукти і т. ін. Приклади
  • – Ти на таких харчах як посидиш на сіновалі – куркою закудкудачеш! – качався від сміху Тимко. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.