ПОСИВІЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОСИ́ВІ́ТИ
Стати, зробитися сивим, сивішим.
Приклади
- Пуста голова ані посивіє, ані полисіє. (Номис)
- Отець Харитін вже постарівся, посивів і почав слабувати. (І. Нечуй-Левицький)
- Довге шовкове волосся – посіклося, посивіло, посохло, як трава серед зими. (Панас Мирний)
- Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася. (А. Головко)
- Шавкун, битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами. (Панас Мирний)
- – Паночку, дозвольте мені померти біля худібки, бо ж я і зріс, і посивів біля неї, – пішов старий зі своїм горем до Стадницького. (М. Стельмах)
Стати сірувато-білим, набути сірого відтінку.
Приклади
- Сонце погасло. Посивіли хмари. (Дніпрова Чайка)
- – Вставай, вставай, дитино, – виважує мати зі сну. – Вже вікна посивіли, вже прокидається сонце. (М. Стельмах)
- Від цигаркового диму вже посивіла стеля. (І. Кириленко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОСИ́ВІ́ЛИЙ
Дієпр. акт. до поси́ві́ти 1.
Приклади
- Молода жінка, посивіла й змучена, чекала вістей про чоловіка: може, хто напише хоч де могилка його. (Ю. Яновський)
- Воєвода хмурого вигляду литвин, з довгими, вже посивілими вусами. (І. Кочерга)
- Глянь, всі ми закуті в залізо борці або посивілі в науках ченці, ми світочі сього народу. (Леся Українка)
- * Образно. Сідає [Лукаш] під посивілим від снігу довгим віттям і крутить в руках сопілочку, часом усміхаючись, як дитина. (Леся Українка)
- То ж за молодість високочолу Тост підносить посивілий друг. (М. Рильський)
- Іду. Теплий вітерець бавиться моєю посивілою чуприною. (Є. Кравченко)
- * Образно. Моя Батьківщина – не палац бучний Над смутком хаток посивілих. (М. Рильський)
у знач. прикм.
Який став сірим, набув сірого відтінку.
Приклади
- Метуть і метуть зимовії пороші Сніжком-залежком з посивілої хмари. (А. Малишко)
- Старий поворушив посивіле багаття. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.