ПОСВЯЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОСВЯ́ЧУВАТИ
рел.-церк., заст.
Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості; освячувати, святити.
Приклади
- [Савка:] Одколи живемо ми на цьому подвір'ї, не було ще помітно, щоб тут водилося що-небудь, а тепер чи не доведеться посвячувати і двір, і хату. (С. Васильченко)
перен.
Звеличувати, підносити, облагороджувати що-небудь.
Приклади
- Пісня посвячує мирний труд, дає сили на подвиг, дає натхнення на боротьбу. (Ю. Яновський)
кого в кого, рел.-церк.
Виконуючи відповідний обряд, надавати кому-небудь духовного сану; висвячувати.
Приклади
- Були в нас свої чини хиротесій (поставлення на церковний ступінь), наприклад обряд постриження в клірики. Посвячення на диякона та священика відбувалося за своїми звичаями. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Посвятити в лицарі.
Урочисто відзначати початок навчальної, трудової діяльності юнака або дівчини, надаючи їм почесне звання студента, робітника і т. ін.
Приклади
- Посвячувати у студенти.
рідко.
Те саме, що присвя́чувати.
Приклади
- Мали, отже, досить обоє Солєцькі часу посвячувати вихованню дочки. (Н. Кобринська)
- Посвячувати себе комусь є тому глупость [глупство], що є фанатизм. (В. Стефаник)
- Кільканадцять літ посвятив я науці. (І. Франко)
- [Матушка гуменя:] Вони мають хіть, чоловіче, посвятити себе Богу. Гріх їм боронити. (Панас Мирний)
діал.
Приносити в жертву щось, поступатися чимсь.
Приклади
- І тут [при роботі] він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення, що задля сподіваної більшої користі радо посвячує меншу. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.