ПОСВИСТ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПО́СВИСТ
Характерний свистячий звук, який видає людина або тварина; свист.
Приклади
- До пізнього вечора гомоніла над ставом вербівська молодь. Як стемніло – десь чулися дівочі пісні і одчайдушні вигуки, посвисти парубків. (А. Іщук)
- Зрідка тишу степову протне посвист ховраха. (О. Десняк)
- Від солов'їного посвисту й тьохкання, від усього пташиного дзвону, здавалося, дзвеніли дзеркальні плеса... (І. Волошин)
- – Юро, лізь першим. Пливти до правого берега. Збиратися на сигнал. Два посвисти. Давай! (П. Загребельний)
- Не могла здобутися [віла] на слово, тільки ледве здобулась на посвист, щоб коня прикликати до себе. (Леся Українка)
- Кирило Тур вийшов із хати і почав звати свистом свого коня з гаю. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист. (П. Куліш)
- На станції вдарив дзвінок, розлігся посвист, коні вжахнулись. (Дніпрова Чайка)
- Кобзар косив .. Ритмічний посвист коси, пісня про дванадцятьох косарів, яку співали дівчата, в'яжучи перевесла, всі відчуття цього дня нагадали йому юнацькі роки. (С. Журахович)
- Кілька пострілів, один за одним, пролунали з містка. Кулі з посвистом впивалися в болото і в воду навколо. (В. Козаченко)
- І враз Мамед насторожився. Серед вітрового посвисту він почув сторонній чужий звук. (О. Донченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.