ПОСВАРИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОСВАРИ́ТИ

кого, також з ким. Ви́кликати, спричинити сварку між ким-небудь. Приклади

[Гострохвостий:] Вам хтось набрехав, щоб нас посварити, щоб нас розвести. (І. Нечуй-Левицький)
Захар же міг і розбити яке вгодно весілля, він міг посварити сусід [сусідів], хоч би як вони раніше не жили в злагоді. (Грицько Григоренко)
– Як не мене з тестем посварить [жінка], то тестя зі мною. (Ю. Збанацький)

Різкими, образливими словами висловити осуд, незадоволення чиєюсь поведінкою; полаяти, насварити. Приклади

– Не без того, щоб часом не посварив [чоловік], не раз було і попоб'є; а все ж я за ним лиха не зазнала. (Леся Українка)
Як же Оксану не посварити, коли вона нічого не вміє по хазяйству. (Грицько Григоренко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.