ПОРУКИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОРУ́КА
У кримінальному процесі – один із запобіжних заходів, який полягає в одержанні від особи письмового зобов'язання про те, що вона ручається за обвинуваченого, за належну його поведінку; бере на себе відповідальність за нього.
Приклади
- Леон тепер жалував троха, що вчора поквапився дати Бенедьові тоту поруку. (І. Франко)
- Порука і застава, встановлені третьою особою в забезпечення зобов'язання, припиняються з переводом боргу, коли заставодавець або поручитель не дали згоди відповідати і за нового боржника. (з мови документів)
- Ніхто тобі векселя не підпише, коли ти безземельний; і порука твоя нікому не потрібна. (М. Томчаній)
чого.
Джерело, основа чого-небудь; умова, що забезпечує успіх чогось; запорука.
Приклади
- – Де ті сили в мене для боротьби? Де той гарт, що міг би служити порукою перемоги? (М. Коцюбинський)
- Десь думає [князь], як тяженько княжить Без войська [війська] і без бука, Бо ось головою поважно хита, А то – дум поважних порука. (І. Франко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.