ПОРУБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОРУБА́ТИ

Рубаючи на шматки, на частини, знищити що-небудь. Приклади
  • – Не ори моєї частки, бо я тобі плуга порубаю. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Тихон:] Оддай сюди сопілку! [Палажка:] Так оце я тобі зараз би й оддала! Сокирою піду порубаю! (С. Васильченко)
  • Решту [м'яса] порубали, пересолили і склали в бочку. (В. Гжицький)
  • От крісла місцевої продукції. Солідність роботи їх, без сумніву, була понад всяку конкуренцію: вже висиділо на них п ять поколінь і ще п'ятнадцять висидить. Але беручи з поглядів естетичних, їх іще в третім поколінню треба було порубати на дрова. (Г. Хоткевич)
  • Дома Бронко, аби запобігти дурним снам уночі, “за кару” примусив себе порубати всі, ще минулорічні, цурупалки на велике здивування матері й не менше задоволення батька. (Ірина Вільде)
  • У дворі він знайшов дровину і, чи треба, чи не треба, порубав її на тріски. (С. Чорнобривець)
Вирубати на якій-небудь ділянці кущі, дерева, ліс і т. ін. Приклади
  • Порубали кущі, увійшли москалі з рушницями й зловили п'ятнадцять циган. (І. Нечуй-Левицький)
  • Навколо ставка – верби густим вінком. Не порубали. Тільки тоді вони були тоненькі, рівні, а тепер товсті, погнуті, в рижих дуплах. (Григорій Тютюнник)
Зарубати сокирою, шаблею і т. ін., вбити холодною зброєю. Приклади
  • В село Тернівку прибуло військо. Зігнали людей, кого постріляли, кого порубали, інших забрали в город. (М. Коцюбинський)
  • [Настя:] Села наші запалили [татари], Наше добро собі взяли; Старих людей порубали, А молодих в полон взяли. (І. Нечуй-Левицький)
  • Зайшов він і сьогодні, збентежений і розгублений, почувши, як порубав його [Горленка] Потоцький. (З. Тулуб)
  • * Образно. Чудний ти, батьку. Посивів увесь, глибокі зморшки порубали чоло тобі старістю, твої ноги тремтять у колінах, хоч як ти не бадьоришся. (П. Колесник)
Рубати якийсь час.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.