ПОРОЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОРО́ЧИТИ

Розпускати плітки про кого-небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. Приклади

Микита змінився на виду: то ж порочили його рідного дядька. (Л. Яновська)
Я ненавиджу тих, що не сіявши жнуть, Що натхнення порочать наругою. (М. Нагнибіда)
[Параска:] За вчителя йде!.. Благородні!.. Ні, я не попустю [попущу] так мене порочити! Оддавайте мені дівку [заміж за сина]! (Б. Грінченко)
[Марія:] А воно так: вже як полюбиш чоловіка, то й те, що порочить його, здається тобі красою!.. (І. Карпенко-Карий)

Лаяти, сварити когось; ганити, гудити. Приклади

– А ти що думала? .. Як вислужитись? Тебе б'ють, тебе рвуть, морочать тебе, порочать, а ти стій, не моргни!.. (Марко Вовчок)
[Степан:] Помела скільки не пороч, що воно в сажі, а воно знов лізтиме в каглу, бо на те воно помело! (М. Кропивницький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.