ПОРИВАЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОРИВА́ТИ

що. Різким рухом, рвучко простягати вперед. Приклади

Він спрожогом порвав руку, накриваючи другою, щоб одігріти. (Панас Мирний)

кого, що, діал. Хапати, схоплювати. Приклади

Він пориває Анну в обійми, вона схиляється йому на плече і проривається риданням. (Леся Українка)
Як порве мене за руку! (Сл. Б. Грінченка)
Цілою силою порвавши свою булаву, зніс [Довбущук] її високо понад себе і спустив потім на Петрія. (І. Франко)

перен. Яскраво, наочно виявлятися. Приклади

Молода сила тремтить і пориває з кожної жилки стебла; клекотить в соках надія й те велике жадання, що його звати – плодючість. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОРИВА́ТИ

Захоплювати із собою; підхопивши, тягти силою свого руху. Приклади

Лицар і принцеса помагають одно одному, підводяться. В сю хвилину юрба ремісників пориває їх за собою і раптова людська течія виносить їх на перший виступ гори. (Леся Українка)
Так ото й вітер повинен у подуві сильному мчати І, як потужна ріка, пориває він геть за собою Різні предмети. (М. Зеров)
* Образно. Стоги тим часом ростуть. Дим розгортає крила і пориває з собою вогонь. (М. Коцюбинський)

перен. Приваблювати, притягати до себе. Приклади

Її душу поривала тиха поезія ярів та садків дужче, ніж блискуча краса Старого города. (І. Нечуй-Левицький)
[Орест:] Я не про лотерею кажу, вона мене мало пориває, сей риск не захоплює мене. (Леся Українка)
Його гнівало й дражнило те, що мене радувало й поривало. (О. Кобилянська)
Пісня волі, споетизованої, може, в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми. (М. Коцюбинський)
Вона ще чулася кволою, але не могла перемогти невидимої сили, що поривала її в госпіталь. (А. Трипільський)
Ой не видно того села, тілько видно грушу, Туди мою щовечора пориває душу. (П. Чубинський)
[Вернидуб:] Тісно мені в лабораторіях, – така вже в мене вдача химерна. Все кудись в далечінь пориває, – де не тісно. (І. Кочерга)
Мене поривало з дому між люди. (Ірина Вільде)
Пориває душу в вічне незнайоме, кличуть дальні, невторовані шляхи... (М. Терещенко)
Як у гніздечку, так у Максимовім сердечку виплодилась воля, про яку дід переказував; поривала хлопця до сваволі. (Панас Мирний)
Франко був за мистецтво глибоко тенденційне, пройняте войовничим духом передової революційної ідеології, яка будить свідомість народу, надихає його на боротьбу за краще життя, пориває вперед до прогресу. (з навч. літ.)
Пориває порозкидати книжки, порозчиняти всі вікна й двері... (С. Васильченко)
Мене пориває підійти до батька, взяти його широку, з рубцями од кісся, руку і поцілувати її. (Г. Косинка)

перен. Оволодівати чиїмись думками, серцем і т. ін., охоплювати кого-небудь (про почуття, настрій тощо). Приклади

І жалко йому було хлопця, і злість поривала на ледачого. (А. Свидницький)
Як порива мене палке бажання піти туди пісками, чагарями, послухати гірської пущі гомін, заглянути в таємную безодню. (Леся Українка)
Його поривала лють не тільки на Краньцовську, але й на себе самого. (Л. Мартович)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОРИВА́ТИ

що і без прям. дод. Порушувати зв'язки з ким-, чим-небудь, припиняти стосунки з кимсь. Приклади

Порвати ви б не могли безкарно для обох, та й нема рації поривати. (Леся Українка)
Письменникові, на мою думку, не слід закопуватися виключно в свою роботу, робитись узьким професіоналом. Щоб не поривати зв'язків з живим життям, треба працювати в іншій професії. (С. Васильченко)
Сам Куліш хоч і з невеликих, та з панів, і з панами дружби й не гадає поривати. (О. Іваненко)
– Ти знаєш, які впливи має тітка. А порвати з нею – це значило б викликати її гнів проти всієї нашої сім'ї. (І. Франко)
Героїня повісті [“Царівна” О. Кобилянської] Наталка Верковичівна знайшла в собі мужність порвати з міщанською родиною, в якій вона була на становищі рабині. (з навч. літ.)
Порвати дипломатичні стосунки.
Я, Дмитро Коваленко, зрікаюсь батьків як класово ворожих Радянській державі. Я пориваю з ними. (А. Дімаров)
Остаточно пориваючи з минулим, анарх добре знав, які сюрпризи чекають його. (М. Хвильовий)
Головний отаман неждано для всіх порвав своє самозречення. (М. Стельмах)

що, перен. Припиняти або переривати яку-небудь дію, стан кого-небудь або перебіг, розвиток чогось. Приклади

Щось неясне, величезне й могутнє .. уносило й поривало цілий її спокій. (Н. Кобринська)
– Якби я хоч на хвилину скинув сей залізний панцир, кров би кинулась потоком і життя моє порвала б. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах