ПОПУТНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОПУ́ТНИК
Той, хто йде або їде разом з ким-небудь тим самим шляхом.
Приклади
- – Як же тебе звати, мій попутнику? – Степаном назвали батьки, мабуть, знали, що я степ любитиму, – знову хороше посміхнувся Степан. (О. Копиленко)
- – Воно й добре б трохи відпочити та дочекатися чи то чумаків, чи то яких інших попутників. (З. Тулуб)
перев. мн., перен., політ.
Про тих, хто тимчасово приєднався до якого-небудь громадсько-політичного напряму, але по-справжньому не проникся його ідейними настановами.
Приклади
- За перевізників наркотичних засобів організатори злочинних угруповань використовують як споживачів і дрібних збувальників, так і осіб, відкрито не пов'язаних зі злочинним обігом наркотиків: родичів, сусідів, випадкових знайомих, попутників, осіб, які володіють маршрутними можливостями. (з публіц. літ.)
- Грубе і неуважне ставлення лівацької критики 20-х років до попутників завдало немалої шкоди розвиткові літератури. (з публіц. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.