ПОПРОХАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОПРОХА́ТИ

кого, що, чого, про що і без дод., також з інфін. або із спол. щоб Звернутися до кого-небудь з проханням зробити щось, виконати якусь роботу або дати, подарувати чи позичити що-небудь; попросити. Приклади
  • Бачить Наум, що зовсім біда, .. побіг до сусіди, розбудив, попрохав її, щоб йшла швидше на поміч до Насті. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Приходжу [на вигін] – і він там, стоїть, горіхи луска; попрохала я – дав і мені... (Панас Мирний)
  • Він мав сьогодні їхати в город на ніч, та облишив, бо товариш із слободи попрохав на день коня. (Б. Грінченко)
  • Я попрохав поштаря їхати ступою. (М. Коцюбинський)
  • Матвій уже не міг відповідати їм. Рана мучила його. Він попрохав одвезти його додому. (І. Микитенко)
за кого. Поклопотатися за кого-небудь.
кого, що. Запросити кого-небудь до себе в гості. Приклади
  • Полагодивши, що треба було, пішов [Тихон] з синами і з батраками до церкви, найняв молебень, помоливсь богу і попрохав панотця до себе. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.