ПОПОВЗ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПО́ПОВЗ

Один рух або один перехід, зроблений повзучи. Приклади

Я загубив навіть уяву, куди ми йдемо, – стільки було поворотів, поповзів, паролів, відгуків. (Ю. Яновський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОПОВЗТИ́

Почати повзти. Приклади

В одну мить вони [таргани] обліпили чорною хмарою богородицю [образ], розбіглись на всі боки і хутко поповзли по руках і спідниці матушки Раїси. (О. Донченко)
Він таки вийняв .. бджолу і вона, чи придавлена, чи змучена, поповзла по його руці, на якій блідо синіли вузлики жил. (М. Стельмах)
Як же вдрав [Денис] навприсядку, так ногами до землі не доторкується, – то поповзе навколюшки, то через голову перекинеться. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Розмашисто працюючи ліктями й колінами, вміло маневруючи межи трупів, боєць поповз на стогін. (О. Гончар)
Йонька упав на землю, рачки поповз у кущі. (Григорій Тютюнник)
Змією поповзла [Маруся] в росистих корчах, вся перемокнувши в одну хвилю, але не відчула нічого... (Г. Хоткевич)
В степу подув вітер – і відразу поповзли по землі білі сніговійні полози, легко звиваючись проміж заметів. (З. Тулуб)
Підводні шумопеленгатори вказують, що човен із скрипінням поповз по ґрунту. (М. Трублаїні)
Я, звісившися головою вниз у яму, а за головою поповзши й цілим животом, налапав на сучку цямрини конець [кінець] того шнура, що почепив там. (І. Франко)
Гнатова голова впала на плече, а його дебеле тіло помалу поповзло з крісла на землю, наче земля владно вабила його до себе. (С. Ковганюк, пер. з тв. М. Горького)
Альоша заплющив очі, але гірка сльоза викотилася на щоку й поповзла йому в рот. (І. Микитенко)
В рожевім тумані повився, поповз Черемош ген далеко. (Г. Хоткевич)
Коріння в осокора, сіре й шершаве, місцями оголилось і поповзло до води. (О. Донченко)
Далі дорога поповзе на пагорок. (П. Панч)

перен., розм. Почати повільно переміщатися. Приклади

Машина важко поповзла на пагорб – і швидко покотилася вниз. (О. Десняк)
Доповідача біла паличка Поповзла по материках. (А. Малишко)
Три аероплани налетіли з боку Луганська, і тінь чорними хрестами поповзла між ешелонами. (П. Панч)
Надходила осінь. Хмари з-за гір поповзли. Задощило. (І. Муратов)
З Хортиці ударило сліпуче світло прожектора. Промінь заметався по греблі, потім намацав підкрановий міст і повільно поповз по ньому. (С. Голованівський)
Майнуть лопати наваловідбійників, поповзе по жолобах риштаків чорне лискуче вугілля. (О. Донченко)
Сколихнулось море і схвилювалося. Увесь натовп заворушився і поповз широким шляхом із села на гору. (С. Васильченко)
Надійку охопила така млість, що все перед її очима раптом поповзло вбік, замерехтіло, потім нараз потемніло, і вона на якусь хвилину навіть знепритомніла. (В. Козаченко)

розм. Почати повільно поширюватися на якій-небудь площі. Приклади

Він зняв бриля, і рум'янець збентеження поповз йому аж на лисину. (М. Коцюбинський)
Десь за селом, на гонах далеких, гасло сонце. Вилізли тіні з садків, з-під стріх, із-за повіток. Поповзли попідтинню вулицями, затьмарили село легенькою млою. (А. Головко)
Полум'я .. перескочило на другий [сніп], на третій, на четвертий, поповзло далі, перестрибнуло під самі Іванові ноги. (Д. Бедзик)
Коли полум'я плигнуло й поповзло по всіх будівлях, жадно червоними язиками лижучи її [будівлю], вихором зникли [бандити] в темряві. (А. Головко)
Настав вечір. З-під кожної сосни поповз туман, низько розстелився по землі. (Ю. Яновський)
Відразу по камері поповз млосний запах свіжої крові і їдкого людського поту. (Ірина Вільде)
Очі його [бригадира] були сумні й далекі. Мишуні поповз до серця холодок. (Ю. Яновський)
По місту поповзла чутка: Франко став співробітником “Діла”. (П. Колесник)
Від Косована, через його поплічників, пішли селом чутки, поповзли поголоски, буцімто Марія вже від мене важка. (І. Муратов)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПО́ПОВЗОМ

Перебираючи ногами й руками по якійсь поверхні; повзучи. Приклади

Він став навкарачки і поповзом, щоб його не помітили крізь вивалені вікна, обережно поплазував до заднього ходу – на голосіївську сторону: там можна прохопитися ярком на вулицю. (Ю. Смолич)
* Образно. Йому нелегко. Чутливий, багатий душею. В нього є мрія, романтика. А скільки таких, що живуть, аби жити, поповзом... (С. Журахович)
Для підземних жителів і працівників [підпільної друкарні] зник розподіл доби на день і ніч, а з тим вони втратили і саме відчуття часу. Хвилини то тяглись якось “поповзом”, то, навпаки, ціла доба пролітала в швидкій праці, неначе одна година. (Ю. Смолич)
Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі. (Сл. Б. Грінченка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПО́ПОВЗА

Те саме, що по́повзом. Приклади

Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку. (Іван Ле)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах