ПОПАЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОПАЛИ́ТИ

Знищити вогнем багато чого-небудь, багатьох. Приклади

– Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича. (З. Тулуб)
В оселі озвалася сумовита чумацька пісня про солов'я, який звив гніздечко в лужку, вивів діток, а їх попалив безжалісний вогонь. (М. Стельмах)
– Людей опоїв [Чіпка], горілкою попалив... Каторжний! розбишака! (Панас Мирний)

Використати з метою опалення або освітлення що-небудь поступово. Приклади

Купив батько свічок; попалив їх син, як і у першу ніч. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Уже й хату розкидали [люди] І сволок з словами На угілля попалили!.. (Т. Шевченко)
– Та попалила [дерево на хату] взимку потроху, бо опалу не було, –сказала Олена. (І. Нечуй-Левицький)

Знищити спекою або посухою (посіви, городину і т. ін.). Приклади

Пошкодити що-небудь чимсь гарячим або їдким. Приклади

Карпо Чумак з бригадирами, усе пояснивши, слідкував, щоб не переливали угноєння, не попалили корінь. (В. Кучер)
Помер його батько. На фабриці тріснула форма, оббризкало його кипуче залізо, попалило. (Мирослав Ірчан)
– Тьотя казала, щоб я не ходив у самих трусиках, бо попалю спину. (О. Іваненко)
– Сонце, сонце! Красне та ласкаве, ти до всіх привітне та ясне! Нащо ж ти промінням попалило в чистім полі князеві полки? (Н. Забіла)
– У мене щось в горлі пересохло, смага губи попалила... (Панас Мирний)

Палити якийсь час люльку, цигарку і т. ін. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.