ПОНІВЕЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОНІ́ВЕЧИТИ

Б'ючи, ламаючи, зіпсувати, зруйнувати що-небудь. Приклади

Менший знов просить: – Братику мій, дай мені хоч з коробки молотить. – Не дам, – каже старший, – який з тебе молотник? Ти мені тільки понівечиш пшеницю! (О. Стороженко)
Очі шукали деревця, хоч сухого кущика, але нічого подібного тут не було. Наче хто навмисне оголив, понівечив і спотворив цю землю! (Д. Ткач)
[Микола:] Невчасно зник наш садівник Ілько. Хороший сад він виростив у пана, І треба ж – уночі якась свиня Понівечила кращий молодняк. (Л. Забашта)
На ніч мороз як потисне страшенний: Понівечив, лютий, ряст та фіалки. (М. Коцюбинський)
– Татко твій живий і здоровий, він не такі грози бачив, – весело розповідав шофер, – а дорогу місцями було-таки понівечило... (О. Гончар)

Побивши, залишити сліди від ударів; покалічити. Приклади

– Оце побили мене чоловік із пасинком... так побили, так понівечили, що й Господи! (І. Нечуй-Левицький)
Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що й кістки цілої не оставили?.. (Панас Мирний)
З підлоги підвівся закривавлений Роман .. – Романочку, бідний мій... Як понівечили вони тебе, – придивляється дівчина до страдних очей. (М. Стельмах)
Десятилітня каторга посріблила голову [Т. Шевченка], згорбила і понівечила тіло. (з наук. літ.)

Змінити на гірше, спотворити що-небудь. Приклади

Пахучая фіалка розцвіла І звеселила свій куточок. Де взявсь Бур'ян, насіявся кругом І квітку бідную понівечив він дуже. (Л. Глібов)
Чужинське життя понівечило вроду [Марії], поклало на рамена тягар злиднів і невдач. (Н. Рибак)
Понівечити життя.
Ти мене, безталанну, понівечив дуже. (Сл. Б. Грінченка)
– Скільки ти [любове] людей понівечила..? Храни ж мене, мати Божа, від цієї напасті. (Панас Мирний)
Не вистачало, видно, йому [Яцубі на табірній службі] якихось .. вітамінів, тих, що для душі, – ось чого її так покрутило, понівечило. (О. Гончар)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.