ПОНУРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОНУ́РЮВАТИ
Опускати донизу (голову, очі і т. ін.).
Приклади
- Обвів [Онищук] присутніх великими .. очима. На кого падав той погляд, той зразу понурював голову. (В. Гжицький)
- – А що ж то за Маруся? – спитавсь Василь, та й очі понурив у землю, буцім йому і дарма. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Довго їхав Шрам, понуривши голову: тяжко стало старому на душі. (П. Куліш)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.